(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

Photo: twitter / EuroLesbianCon

Температура тижня. Безголосі виборці, гомофобні патріоти та безневинно засуджені

Українські громадяни не знають своїх прав. Зокрема, багато переселенців вважають, що їх умисно позбавили можливості голосувати. Втім, юридичні механізми захисту прав не тільки існують, але і вдосконалюються. І ми розказуємо про це у нашому черговому правозахисному дайджесті.

Photo: vplyv.org.ua

Право на вибір

Правом зміни виборчої адреси у першому турі президентських виборів скористалися приблизно 316 тис. внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій Донецької і Луганської областей та анексованого Криму. Це дуже мало. Адже, за словами уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, у 2018 році в Україні нараховувалось 1,6 млн переселенців. Отож значна частина цих громадян не проголосувала. Змінити місце голосування у другому турі можна було до 15 квітня.

За результатами моніторингу, проведеного Міжнародною організацією міграції у співпраці з центром «Соціальні індикатори» наприкінці 2018 року, 63% переселенців взагалі не знали, що можна голосувати за місцем переміщення на президентських і парламентських виборах. 48% переселенців вважали, що не мають права голосу.

Photo by M.T ElGassier on Unsplash

Право на захист від домашнього насильства

В Україні вперше застосували закон про домашнє насильство. У Миколаївській області засудили до місяця ув’язнення 57-річного чоловіка, який кілька років поспіль бив свою матір. Раніше за ці злочини він ніс лише адміністративну відповідальність. Рішення суд ухвалив, «враховуючи щире каяття» чоловіка.

Засуджений також повинен буде пройти «програму для кривдників», яка передбачає щотижневе проведення зі зловмисниками індивідуальних і групових занять. Ухилення від неї тягне за собою кримінальну відповідальність.

Закон, який вносить зміни у кримінальне законодавство і посилює відповідальність за насильство щодо жінок і домашнє насильство, набув чинності 11 січня цього року.

Photo: twitter / EuroLesbianCon

Право на рівність

12 квітня представники ультраправих організацій «Традиція і порядок» та «Катехон» намагалися зірвати Європейську лесбійську конференцію у Києві, яку проводила ГО «Інсайт». За словами очільниці організації Олени Шевченко, праворадикали атакували учасників заходу газом, а у декого з нападників були бити. Ультраправі розбили вікна готелю «Турист», де відбувався захід та залишили гомофобні погрози на стінах.

Нещодавно офіс української омбудсвумен оприлюднив щорічну доповідь про дотримання прав і свобод людини, у якій йшлося, зокрема, про ситуацію з правами ЛГБТІ. Згідно зі звітом, в українському суспільстві і надалі зберігається високий рівень упередженого ставлення до представників ЛГБТІ-спільноти, «що виявляється в непоодиноких випадках дискримінації, порушеннях права на особисту недоторканність, на повагу до людської гідності, свободу слова і мирних зібрань, а також у скоєнні злочинів на ґрунті нетерпимості за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності».

Photo: 24tv.ua

Право на статус політичного в’язня

Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав політичними в’язнями українських моряків, яких з кінця минулого року незаконно утримує Росія. Правозахисники, зокрема, наголошують: «Міжнародним правом не визнаються законність окупації і анексії Російською Федерацією у 2014 році півострова Крим і пов’язані з цим претензії Росії на встановлення морського кордону по 12-мильній зоні від берегової лінії Криму, в яку зайшли українські військові судна 25 листопада 2018 року. Отже, звинувачення українських військових у перетині цього «кордону» не може розглядатися як правомірне з погляду міжнародного права».

Українські катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», які прямували з Одеси до Маріуполя через Керченську протоку обстріляли і захопили російські військові 25 листопада минулого року. Після цього російські суди в Криму заарештували 24 українських військовослужбовців. Троє з них отримали поранення під час атаки. Українським морякам загрожує до шести років позбавлення волі за «незаконний перетин кордону». ООН також визнала моряків військовополоненими.

Право на перегляд вироку

У Києві відбулася прем’єра документальної опери про довічно ув’язнених жінок «Пеніта.Опера». Вона є частиною соціального проекту «Довічно важливо», який привертає увагу до української практики довічних засуджень, яка, за висновком ЄСПЛ, порушує права людини.

«Нашою метою загалом було зрушити з мертвої точки процес запуску законів, які би дозволяли переглядати справи ув’язнених, і змінити ставлення до довічників. Ми хочемо зрушень не тільки у правозахисному середовищі, а й у свідомості всіх нас, які вважають, що це – пропащі люди або взагалі не люди», – розповідає авторка п’єси Тетяна Киценко.

В Україні наразі налічується приблизно 1,5 тис. довічно ув’язнених. Водночас в українському законодавстві немає механізму дострокового звільнення таких засуджених. Також не існує досконалої юридичної процедури перегляду справи невинно засудженої людини.

Про автора

Женя Олійник, ілюстраторка