Тортури в тюрмах — найважливіше, що потрібно знати про сучасну Росію. Прочитайте, чому це страшніше, ніж здається

Російський правозахисний проєкт «Гулагу.нет» опублікував частину відеоархіву з тортурами в російських колоніях, які, як запевняють правозахисники, курували силовики. Відео записані на відеореєстратори співробітників, їх вивіз із Саратовської колонії білоруський програміст Сергій Савельєв. Він відбував строк у колонії, і співробітники ФСВП допустили його до роботи зі службовим комп’ютером. Засновник «Гулагу.нет» Володимир Осєчкін каже, що це лише перша частина — продовження розслідування опублікують через кілька місяців. Заступниця головної редакторки Заборони Юліана Скібіцька (насилу) подивилася відео з тортурами і поговорила із Савельєвим, Осєчкіним і російськими правозахисниками. Розповідаємо, що відбувається в російських колоніях і чому це важливо знати всім.

18 лютого 2020 року. У невеликому приміщенні, схожому на тюремну камеру, на одному з ліжок, застеленому клейонкою, лежить оголений чоловік. Його руки міцно прив’язані до кушетки, ноги й сідниці підняті вгору. Поворухнутися він не може. Поруч з ним чоловік, якого знято тільки нижче пояса, він одягнений і, судячи зі світло-сірих нашивок на його штанах, це ще один ув’язнений. Чоловік засовує в анальний отвір бранця предмет, дуже схожий на швабру. Той кричить: «Б****, що ви робите?» — і приглушено стогне: схоже, у нього закритий кляпом рот. Другий імітує статевий акт шваброю, екзекуція триває дві з половиною хвилини.

Це та інші схожі відео — лише один відсоток від того, що потрапило в руки засновників російського сайту «Гулагу.нет», який уже десять років висвітлює тортури в російських в’язницях. І якщо на них зображена лише Саратовська виправна колонія, то в майбутньому творці обіцяють показати тортури в тюрмах по всій Росії. Засновник «Гулагу.нет» Володимир Осєчкін відмовився називати Забороні колонії, про які йдеться: «Там ще залишаються наші інформатори, і ми не можемо наражати їх на ризик».

Сергій Савельєв і Володимир Осєчкін

Архів із 40 гігабайтів відео, на яких видно тортури, передав Володимирові Осєчкіну Сергій Савельєв. Він п’ять років провів спочатку в Саратовській колонії, а потім у туберкульозній лікарні при ній. Оскільки хлопець програміст, Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) залучила його до роботи за комп’ютером. Як розповідав Сергій, потрібно було вести службову документацію, працювати у Word, Exel, Photoshop. Крім того, Сергієві приносили реєстратори — всі співробітники колонії пересуваються тільки з ними. Йому потрібно було видаляти з них відео.

На запитання Заборони, чому співробітники ФСВП довіряли таку інформацію ув’язненому, Савельєв відповів, що його все одно намагалися контролювати. Наприклад, коли він звільнився, його обшукували на виході з колонії ретельніше, ніж інших ув’язнених. «Але загалом, я думаю, це і недбалість, і безкарність [співробітників ФСВП]», — додає він. За словами Савельєва, більшість співробітників не вміли на належному рівні користуватися комп’ютером.

Савельєв — білорус, йому 31 рік. Як він розповідав в інтерв’ю «Русской службе ВВС», в Росію він приїхав у 2013 році на заробітки. За його словами, йому прислали посилку із «сумнівними речовинами, а через пів години увірвався ОМОН». Савельєва засудили на дев’ять років за пересилання наркотиків.

Потрапивши в туберкульозну лікарню при колонії (ОТБ-1), Савельєв отримав доступ до комп’ютерів ФСВП. У 2016 році йому вперше принесли відеореєстратор, на якому було зафіксовано тортури над ув’язненими. Надалі такі реєстратори приносили регулярно. План про те, як винести цю інформацію з колонії, у нього визрів у 2019 році. Савельєв вирішив не видаляти відео, а архівувати їх. Ще через два роки він вирішив зв’язатися з Володимиром Осєчкіним.

Осєчкін — російський бізнесмен, вперше його заарештували на початку 2000-х за підозрою у вбивстві, проте адвокат зумів довести його невинуватість. У 2004 році його знову заарештували — вже за підозрою в шахрайстві. Два роки його тримали в Красногорському СІЗО, де, за його словами, катували — били, вибивали зуби, ламали руки. У 2010-му Осєчкіна засудили на сім років позбавлення волі, але вже наступного року звільнили достроково. Тоді ж він і створив сайт «Гулагу.нет».

У лютому 2021 року Сергій Савельєв вийшов на свободу. А вже у вересні сайт «Гулагу.нет» почав публікувати відео з тортурами.

«Тортури — це система»

З 2013 року родичі ув’язнених у Ярославській колонії регулярно зверталися до правозахисників, розповідаючи, як катують засуджених у в’язниці. Співробітники колонії били ув’язнених, погрожували зґвалтуваннями — і виконували погрози. У лютому цього року «Новая газета» опублікувала відео, датовані 2016-м і 2017-м роками. На них співробітники колонії б’ють ув’язнених кийками, зокрема по сідницях і п’ятах. Дехто помер після побиття.

Тортури в Саратовській колонії Сергій Савельєв називає «спецзаходом» — за його словами, в них брали участь ув’язнені під наглядом співробітників. Це поширена схема тортур у російських в’язницях. Заборона вже розповідала про Василя Волошина — начальника колонії в Нижньогородській області. Волошин побудував систему тортур, за якої наближені до керівництва ув’язнені катували інших.

Зараз в Росії, по суті, немає ефективного інструменту боротьби зі знущаннями від силовиків. Вони існують тільки на папері — як, наприклад, прокурорський нагляд, який, за словами Ігоря Каляпіна, ніколи не працював ефективно. За законом, співробітники прокуратури мають стежити за тим, як порушують закон інші відомства. Але за фактом прокурори працюють у зв’язці з тією ж ФСВП і не зацікавлені в тому, щоб «зливати» колег.

У 2008 році в Росії з’явилися громадські наглядові комісії (ГНК). Це орган, який повинен контролювати, як дотримуються права людини в місцях позбавлення волі. Закон чітко обмежував тих, хто міг стати членом ГНК — наприклад, у комісію не могли входити адвокати або прокурори, але водночас людина мусить мати хоч якийсь досвід у сфері захисту прав. Простіше кажучи, ГНК створювали під правозахисні організації, щоб полегшити їм доступ у колонії.

Глава міжнародної правозахисної організації «Агора» Павло Чиков писав, що з появою ГНК стало вирішуватися багато питань — з нестачею медперсоналу, з ремонтом, із забезпеченням ліками. «Тортурні зони» навіть локалізувалися лише в найбільш важкодоступних і віддалених регіонах. Однак це тривало недовго. З 2012 року ФСВП максимально посилювала правила відбору в ГНК. У комісії набирали тих, хто був вигідний ФСВП, крім того, ввели систему відкликання мандата. Через що багатьох правозахисників виключали з ГНК без права повернутися.

У підсумку, як пояснює Ігор Каляпін, робота багатьох ГНК перетворилася на фікцію.

«Туди набрали ветеранів, всяких відставних полковників, людей, надзвичайно лояльних до будь-яких державних структур, — говорить він. — Більшість з них узагалі не їздять нікуди [в колонії], а якщо приїжджають, то дивляться тільки те, що їм показують».

Реакція в Росії

Про тортури в тюремній лікарні Саратова написало багато російських медіа, причому не тільки «ліберальних», таких як «Медуза» або «Медіазона», які регулярно пишуть про подібне, але і федеральних, таких як «Комсомольская правда» і RT. На думку Ігоря Каляпіна, це стало однією з причин, чому досить швидко на публікації «Гулагу.нет» звернули увагу і відомства.

«Влада тримається на думці пасивної більшості, — пояснює він. — А коли більшість обурюється — а побачивши ці кадри, вона, звичайно, обурюється — владі доводиться звертати увагу й реагувати».

Спочатку ФСВП і Генеральна прокуратура оголосили перевірку. Пізніше Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу за статтею «про насильницькі дії сексуального характеру, вчинені групою осіб за попередньою змовою». Глава Саратовського управління ФСВП подав у відставку. Прокоментували тортури і в Кремлі — але досить стримано. Прессекретар президента Дмитро Пєсков сказав, відповідаючи на запитання журналістів, що «спочатку треба все перевірити», але якщо такі факти підтвердяться, то «це привід для серйозного розгляду».

«Влада дійсно відреагувала більше [ніж зазвичай], — підтверджує і журналіст «Медіазони» Єгор Сковорода. — Але тому, що це відео, його складніше проігнорувати — очевидно, що відбувається якесь пекло. Неможливо вдати, що це все брехня, зеки наговорюють на систему, а ЗМІ-іноагенти фантазують».

Журналіст додає, що відтоді, як два роки тому у ФСВП змінилося керівництво, у відомстві почалися чистки — і завдяки цьому порушували кримінальні справи, як це було в Іркутській колонії. Можливо, і в цьому випадку справа закінчиться строками для співробітників Саратовської ОТБ-1, а можливо, покарають лише ув’язнених, які катували інших, каже Сковорода.

Однак навіть якщо так станеться, це будуть лише мінімальні заходи. Адже основна проблема тортур у Росії — це те, що вони поставлені на потік.

Що далі?

Сергій Савельєв у жовтні поїхав до Франції і попросив політичного притулку. У коментарі Забороні він сказав, що вибрав цю країну, тому що «вона дотримується норм права і демократії», а тому він може почуватися в безпеці. Про недавню ситуацію з чеченським біженцем Магомедом Гадаєвим, якого Франція депортувала в Росію, де його можуть катувати і навіть убити (Заборона детально писала про це), він не чув. Але впевнений, що такі випадки поодинокі і йому це не загрожує. Крім того, у Франції перебуває і Осєчкін, який поїхав туди 2015 року — тоді проти нього спробували знову порушити справу про шахрайство.

Ще 2020 року суд у Москві заочно заарештував Осєчкіна, і зараз він у розшуку. У розшук оголосили і Сергія Савельєва, а саме 23 жовтня, тобто вже після публікації відео з тортурами. На сайті МВС зазначено, що Савельєва розшукують за статтею Кримінального кодексу Росії, але не уточнюють, за якою.

Сайт «Гулагу.нет» уже кілька років заблокований у Росії і працює там через «дзеркала». «Медіазона», «Комітет проти тортур», «Агора», як і багато правозахисних організацій в Росії, визнані іноземними агентами.

Володимир Осєчкін повідомив Забороні, що він і Савельєв працюють з великими міжнародними розслідувачами, але відмовився говорити, з ким саме. Наступні частини розслідування з’являться, за його словами, протягом одного-двох місяців.

«Це буде ще сильніше і жахливіше, ніж те, що ви бачили зараз, — стверджує Осєчкін. — Приклад Сергія надихнув багатьох, у нас з’явилося більше інформаторів. Люди повірили в те, що вони можуть якось із цим [тортурами] боротися. І я впевнений, що всі ці люди, все керівництво Росії в підсумку будуть відповідати за ці злочини перед Міжнародним трибуналом».

26 вересня 2020 року. Біля стінки стоїть четверо голих чоловіків. Вони тримаються руками за статеві органи один одного. Голос за кадром на початку говорить: «Зберися, на***!», а потім запитує у кожного прізвище. На цьому відео обривається.