Титанік, землетруси та бомба Малюк: топ-7 збігів, в які важко повірити

• За останні 250 років трапилося багато випадків, які здаються дивовижними співпадіннями. 
• У червні 2023 року біля уламків Titanic затонула субмарина з туристами. Капітаном був чоловік жінки, рідні якої загинули під час однієї з найбільших морських трагедій.
• Не менш вражаючою є історія чоловіка, який пережив ядерні бомбардування одразу двох міст.

На борту сумнозвісного Титаніка перебували одразу двоє людей, які вже пережили кораблетрощу першого лайнера цього класу Олімпіка. А під час Першої світової вони працювали на Британіку, що також затонув. Циклічність мають і деякі природні явища, наприклад, землетруси, що з інтервалом у кілька років трапляються в один і той же день.

Заборона зібрала сім найбільш неординарних збігів.

Хіросіма і Нагасакі: історія Цутому Ямаґуті

Цутому Ямагуті у 1945 році жив у японському місті Нагасакі і працював інженером на заводі Mitsubishi. У червні він разом із колегами поїхав у тримісячне відрядження в місто Хіросіма — 6 серпня команда мала повертатися додому, пише History.

Є дві версії подій: за однією з них Ямагуті йшов до корабельні, за іншою —  повертався з вокзалу у готель, бо забув документи. Саме тоді він побачив у небі американський літак і скинуту на парашуті бомбу «Малюк». Чоловік був за трохи більш як 3 км від нульової точки — місця, куди впала бомба.

«Я не знав, що сталося. Здається, я на деякий час знепритомнів. Коли відкрив очі, все було темно, і я мало що бачив. Це було як початок фільму в кінотеатрі до того, як картинка почалася, коли порожні кадри просто блимають без жодного звуку», — розповідав чоловік.

Після ночі у бомбосховищі йому вдалося вибратися з міста — він поїхав до рідного Нагасакі. Там у лікарні йому надали першу допомогу та відправили додому, а вже через два дні, тобто 9 серпня він вийшов на роботу. 

«Близько 11:00 опинився на зустрічі з директором компанії, який вимагав повного звіту про Хіросіму. Він назвав мене божевільним, бо не розумів, як одна бомба могла знищити ціле місто. Я переказував окремі події, коли пейзаж на вулиці раптом вибухнув райдужним білим спалахом. Я думав, що грибна хмара переслідувала мене з Хіросіми», — згадував він в одному з інтерв’ю.

Вибух стався знову за менш як 3 кілометри. Чоловіку пощастило — горбистий ландшафт вулиць, що оточували офіс Mitsubishi, приглушили хвилю, і будівля частково вціліла. Кілька тижнів він провів у лихоманці з сильною блювотою, але дивом поступово почав одужувати.

Вайолет Джессоп, Артур Пріст: збіги, пов’язані з Титаніком

З британським трансатлантичним лайнером пов’язано багато дивних збігів, зокрема й тих, що стосуються пасажирів. Приміром, на його борту знаходилися принаймні дві людини, що до того пережили вже від двох кораблетрощ:

• Вайолет Джессоп — жінка працювала стюардесою на борту Olimpic (перший з трьох водних лайнерів цього класу: Олімпік, Титанік і Британік). 20 вересня 1911 року судно виходило з порту, коли зіткнулося з британським військовим кораблем HMS Hawke. Корабель отримав пошкодження, але не затонув. Всіх пасажирів та екіпаж вдалося врятувати. Вже через рік вона відправилася у перше плавання Титаніка і була однією із 706 людей, яким удалося врятуватися. В Першу світову жінка пішла працювати медсестрою на Британік, який тоді перетворили на плавучий госпіталь. 21 листопада 1916 року судно підірвалося на міні і затонуло менше ніж за годину. Джессоп згадувала, що добралася до рятувальної шлюпки, але та потрапила у водоворот від гвинтів. Жінка не вміла плавати, але стрибнула у воду і врятувалася. Вона померла у віці 84 років;

• Артур Джон Пріст — 1908 року чоловік влаштувався на пароплав Астуріас кочегаром. Під час першого ж рейсу корабель отримав пошкодження, але ніхто не постраждав. Наступним місцем роботи Пріста став Олімпік. Два випадки не відбили у чоловіка бажання працювати у морі і у 1912 році він влаштувався у команду Титаніка. Після зіткнення лайнера з айсбергом Артур намагався вибратися з найнижчої палуби, але сісти в шлюпку не вийшло. Він стрибнув у крижану воду і пробув у ній кілька годин до прибуття допомоги. Після початку війни він працював на торговому судні — той затонув після атаки німецького пароплава. 59 моряків загинуло, але Прісту вдалося вижити. Далі був Британік — стрибнув у воду і був один з двох людей, кому вдалося вибратися з-під тяги гвинтів. У 1917 Артур влаштувався працювати на пором, але у нього влучила торпеда. Пріст став місцевою легендою і його перестали брати на роботу на кораблі. Він помер у 49 років від запалення легенів.

Венді Раш: яке відношення має до Titanic

В Атлантиці 19 червня 2023 року зник з радарів батискаф, який віз туристів до місця аварії Титаніка. На борту субмарини був капітан Стоктон Раш та четверо пасажирів. Після кількох днів пошуків компанія OceanGate, який належав підводний човен, заявила,  що всі вони, найімовірніше, загинули.

Як виявилося, дружина Стоктона Раша Венді є нащадком пасажирів першого класу, які загинули на «Титаніку» у 1912 році, пише The New York Times.

Так, вона є правнучкою Айсадора та Іди Штраусів, які були одними із найбагатших людей на борту лайнера. Ті, хто пережив катастрофу, згадували, що жінка відмовилася від місця в рятувальній шлюпці, бо не хотіла залишати свого чоловіка, з яким прожили довгі роки. За словами очевидців, коли корабель тонув, вони стояли на палубі, тримаючись за руки.

Ця історія дещо у видозміненій формі навіть стала частиною фільму режисера Джеймса Кемерона. Кадр літньої пари, яка обіймається в ліжку, коли вода підіймається навколо їхньої каюти, присвячений саме Штраусам.

Оповідь Артура Гордона Піма: як повторилася у реальному житті

Едгар Аллан По написав роман під назвою «Оповідь Артура Гордона Піма з Нантакета». Це єдиний закінчений твір видатного письменника. 

У ньому розповідається про екіпаж корабля, який опинився у пастці після того, як човен отримав пошкодження. Спочатку вони з’їли черепаху, а потім, коли голод не було змоги терпіти, по черзі витягали соломинки, щоб вирішити, кого з них з’їдять наступним. Вибір пав на персонажа з ім’ям Річард Паркер, завдяки якому двоє інших героїв вижили.

Через кілька десятиліть після виходу роману — у 1884 році — реальна яхта Mignonette затонула під час шторму в Індійському океані. Екіпаж з чотирьох людей врятувався на шлюпці. Пробувши у відкритому морі 19 днів і ночей без провіанту, чоловіки кинули жереб, щоб вирішити, кого вбити заради виживання інших. Вибір пав на хлопчика з ім’ям Річард Паркер. Решту членів екіпажу потім врятували.

Війна у США, сил Лінкольна і землетруси у Мексиці

Кілька не менш дивовижних історій трапилися у Північній Америці:

• Громадянська війна у США —  біля Манассасу (штат Вірджинія)  21 липня 1861 року відбувся перший великий сухопутний бій Громадянської війни. Він стався на землях, якими володів Вілмера Маклін. Чоловік був оптовим торговцем, його будинок використовувався як штаб-квартира генерала Конфедерації. Пізніше Маклін та його родина переїхали за майже 200 км — до Аппоматтокса, штат Вірджинія. За чудернацьким збігом в 1865 році конфедерати знову використали його будинок, але цього разу вже як місце, де генерал Роберт Е. Лі здався генералу Уліссесу С. Гранту, що ознаменувало закінчення війни;
• син Авраама Лінкольна — нащадка 16-го лідера США Роберта прозвали провісником смерті президентів. Так, він став свідком вбивства власного батька. У 1881 році, перебуваючи на посаді військового міністра, Роберт був на залізничній станції Балтімор і Потомак, коли вистрелили в президента Джеймса Гарфілда.  Ще через 20 років він приїхав на Панамериканську виставку, де мав промову президент Вільям Мак-Кінлі. Роберт знову бачив, як стріляли в лідера Штатів;
• мексиканські землетруси — жителі Мексики постраждали від трьох великих землетрусів, кожен з яких стався 19 вересня в різні роки. Перший відбувся у 1985-му: під завалами загинули понад 10 000 людей. Другий удар стався в 2017 році і став причиною смерті 360 людей. Останній був 19 вересня 2022 року. Загинула одна людина.

Раніше Заборона розповідала про дві неймовірні історії порятунку дітей під час одного з найстрашніших землетрусів десятиліття. Одна дівчинка народилася прямо під час стихійного лиха.