У Мозамбіку ісламісти масово обезголовлюють людей. Пояснюємо, що там відбувається
У мозамбіцькій провінції Кабо Дельгадо джихадисти масово відрубують голови тисячам людей, зокрема дітям. Про це серед інших заявила міжнародна організація Save the Children — вона поговорила з родинами, чиїх 11-річних синів убили бойовики. Разом зі співзасновником Центру дослідження Африки Олександром Мішиним Заборона пояснює, у чому суть конфлікту в Мозамбіку, як давно він триває та чого хочуть бойовики.
Нічого не могли зробити
Філіпе, старшому сину Ельзи, було 12, коли йому відрубали голову біля місця, де він ховався з мамою та іншими братами й сестрами.
«Тієї ночі на наше село напали та спалили будинки. Коли все почалось, я була вдома зі своїми чотирма дітьми. Ми намагалися втекти до лісу, але вони забрали мого старшого сина та обезголовили його. Ми нічого не могли зробити, бо нас би теж убили», — розповіла Ельза міжнародній організації Save the Children.
Схожу історію розповіла й інша жінка, 29-річна Амелія, яка була змушена тікати зі свого села після нападу. Її 11-річного сина теж обезголовили — вона не змогла попрощатися з ним та поховати.
«Після вбивства мого 11-річного сина ми зрозуміли, що залишатися в моєму селі небезпечно. Ми втекли до будинку батька в іншому селі, але через кілька днів там теж почалися напади. Я, мій батько та діти п’ять днів їли зелені банани та пили воду з бананового дерева, поки не знайшли транспорт, який доставить нас сюди», — поділилася вона.Через конфлікт у Кабо Дельгадо станом на зараз звідти були змушені втекти понад 670 тисяч людей — ця цифра в сім разів більша, ніж торік. Загинуло щонайменше 2614 людей, повідомляє Save the Children.
Джихадистське угрупування
Напади джихадистів у Мозамбіку тривають із 2017 року — саме тоді почалося джихадистське повстання. У жовтні того року бойовики терористичної організації «Ахлю Сунна Ва-Джамо» (АСВД) напали на поліцейські відділки в місті Мосімбоа-да-Прая, столиці провінції Кабо Дельгадо.
«Поліція та сили безпеки вважали, що бойовики АСВД надихаються місцевими фундаменталістами, тому почали закривати окремі мечеті. Через це повстання джихадистів стало знаходити нових симпатиків. До лав АСВД активно вливалася безробітна мусульманська молодь — легка здобич для вербувальників, які проголошують гасла побудови справедливого суспільства без корупції та елітаризму», — пояснює Мішин.
Олександр Мішин
Мусульман у Мозамбіку — приблизно 19% від усього населення республіки. Вони переважно живуть на півночі та сильно постраждали через прихід багатонаціональних корпорацій, уточнює дослідник, — особливо до сфер вилову риби та видобутку дорогоцінного каміння (рубінів), які були традиційними джерелами їхнього існування.
«Корупція та політична нестабільність роблять уряд далеким від потреб місцевого населення, і цим користуються джихадисти, які влаштовують жорсткі розправи під приводом побудови халіфату над усіма, хто пов’язаний з урядом або є лояльним до нього», — пояснює Мішин.
«Ця джихадистська організація діє за схемою «Боко Харам» [радикальне ісламістське угруповання, засноване у 2002 році, метою якого є побудова ісламської держави за законами шаріату] у Нігерії чи ДАІШ [ІДІЛ] у Сирії та Іраку, — додає дослідник. — Вона пропонує місцевим модель кримінальної економіки, що дає більше бонусів, ніж вони мали б, живучи за умов законної влади».
Кримінальна економіка — це та, яка безпосередньо заборонена законом і яка, відповідно, не перерозподіляє доходи до бюджетів та державних фондів, не сплачує податки.
Зараз у складі АСВД приблизно три тисячі бойовиків, зокрема з Танзанії, Уганди та Конго. Ядро організації — це місцеві колишні урядові силовики та «запрошені» інструктори з інших ісламістських угрупувань Східної Африки, зокрема із Сомалі, Танзанії та Кенії, які отримують за це винагороду.
«Бойовики АСВД також тренуються за межами Мозамбіку, і тому виник зв’язок цієї структури з «Ісламською державою». Проте АСВД — це група осередків із самостійними командирами, які часто діють неузгоджено й об’єднані лише ідеологією та прагненням нажитися на контрабанді ресурсів. Отже, вони можуть мати групу різних закордонних спонсорів та виконувати найманські функції в їхніх інтересах», — каже політолог.
Витоки та вимоги
Джихадистська організація надихається проповідями загиблого кенійського улема Абуда Рого Мохаммада, який підтримував сомалійський рух «Харакат Аш-Шабаб аль-Муджахідін» та закликав до джихаду, уточнює Олександр Мішин.
У його фетвах (богословсько-правові висновки в ісламі, які пояснюють якісь приписи шаріату) вказано, що співпраця з урядом є харамом (тобто забороненими діями). Записи його проповідей поширювала терористична організація аль-Каїда, бо вони сходилися з поглядами її ідеологів. Сучасний іслам ідеолог вважав викривленим — і це вплинуло на дії його послідовників.
Ідеї Рого стали популярними в частини місцевих мусульман — бойовики АСВД заходили до мечетей зі зброєю, забороняли людям відвідувати школи та лікарні.
«Їхня мета — щоби шаріат став основою мозамбіцької системи правосуддя. Насправді ж мета керманичів організації полягає в захопленні міст, шляхів комунікацій, порту Мосімбоа-да-Прая та формуванні тут величезної діри, зони беззаконня, у межах якої можна заробляти на контрабанді наркотиків, дорогоцінного каміння та слонової кістки. Провінція Кабо Дельгадо дуже підходить для цих цілей з огляду на її геостратегічне положення», — каже Мішин.
Власне, повстання активізувалося торік — каталізатором стало відкриття великих запасів природного газу на мозамбіцькому шельфі в регіоні Ровума. Іноземні компанії Anadarko та ENI, додає політолог, встановили, що країна посідає 14-те місце у світі за запасами газу. Країну охопила «газова лихоманка» — і джихадисти зробили державу одним із центрів своєї діяльності.
Обезголовлення
Обезголовлення — це найпопулярніший вид страти «невірних» в інтерпретації місцевих джихадистських бойовиків. Попри те, що від цієї практики відмовилися в більшості мусульманських країн, у Мозамбіку вона лишається звичайним видом страти.
«Джихадисти використовують цей вид страти на захоплених територіях із метою пропаганди терору та залякування населення. Випадки страти дітей мають найбільший інформаційний резонанс, особливо в державах Заходу, і вказують на те, що джихадисти рішучі в досягненні своїх цілей», — пояснює Олександр Мішин, кандидат політичних наук та співзасновник Центру дослідження Африки.
У 2020 році за участі бойовиків було зафіксовано 570 насильницьких інцидентів — це напади на поселення та масові вбивства людей через обезголовлення. Усього їхніми жертвами стали до трьох тисяч осіб, за даними НУО Acled.
