'
Читаєте зараз
Україна закрила авіасполучення з Білоруссю. Це не дуже добре рішення — і ось чому

Україна закрила авіасполучення з Білоруссю. Це не дуже добре рішення — і ось чому

Hanna Belovolchenko
Україна закрила авіасполучення з Білоруссю. Це не дуже добре рішення — і ось чому

З 26 травня Україна закриває авіасполучення з Білоруссю. Таке рішення уряд ухвалив після того, як Білорусь примусово посадила літак Ryanair, аби затримати опозиційного журналіста та ексредактора телеграм-каналу NEXTA Романа Протасевича. Україна це зробила слідом за Європою, аби «забезпечити безпеку польотів» і здійснити тиск на режим Лукашенка. Однак тепер невідомо, як із Білорусі мають виїжджати українські громадяни та що робити тим, хто хоче втекти від диктаторського режиму. Заборона розповідає, у чому проблема.


Причини

З 26 травня Україна припиняє авіаційні сполучення з Білоруссю. Також українським авіакомпаніям і літакам заборонили виконувати польоти в повітряному просторі сусідньої держави. Державна прикордонна служба має припинити оформлювати пасажирів, які прямують із Білорусі або в Білорусь, у митних пунктах аеропортів із 00:00 26 травня.

Таке рішення український уряд прийняв через примусову посадку літака компанії Ryanair у Мінську. 23 травня білоруський опозиційний журналіст, ексредактор телеграм-каналу NEXTA та редактор телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Роман Протасевич летів з Афін до Вільнюса. Через повідомлення про нібито мінування судно екстрено посадили на території Білорусі. Частиною операції, зокрема, був винищувач-перехоплювач Міг-29, який наказала підняти в повітря білоруська влада. Протасевичу в Мінську загрожує довічне ув’язнення. Більше про цю ситуацію Заборона писала раніше.

Протести у Варшаві через затримання Романа Протасевича

«Ситуація з примусовою посадкою літака компанії Ryanair у Мінську є порушенням Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Рішення нашого уряду спрямоване на забезпечення безпеки польотів і пасажирів», — пояснив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Україна в цьому рішенні наслідувала інші країни. 25 травня першою відреагувала Литва: будь-які польоти в країну чи з неї через Білорусь заборонені. Велика Британія також заборонила польоти у Білорусь і роботу національної білоруської авіакомпанії Belavia на своїй території. Франція теж заявила, що припиняє дозволи на польоти Belavia, а також рекомендувала іншим компаніям оминати Білорусь.

25 травня Білорусь направила Україні ноту протесту та назвала рішення про заборону польотів необґрунтованим та «особливо абсурдним». На думку офіційних представників Білорусі, ситуація, що склалася з літаком Ryanair, не має стосунку до України.

Літак Ryanair, на якому летів Протасевич з Афін до Вільнюсу

Наслідки

Це гучний крок, який показує, що Україна реагує на ситуацію слідом за Європейським союзом і в такий спосіб намагається тиснути на режим Олександра Лукашенка, каже координаторка Free Belarus Center Паліна Бродік. Однак найімовірніше, додає вона, це жодним чином на нього не вплине.

«Закриття кордонів із Євросоюзом вдарить по гаманцю Лукашенка, однак між Білоруссю та Україною немає настільки активного сполучення, щоби його закриття сильно на щось вплинуло, — каже Бродік. — На відміну від Євросоюзу, Україна не ввела серйозних санкцій [проти країни та представників режиму]. Торгівля, закупівля нафтопродуктів та електроенергії продовжується, закуповують автопром. А це те, з чого вартувало б почати, аби натиснути на Лукашенка й підірвати ефективність режиму».

Рішення про закриття авіасполучення Україна прийняла швидко, тож у тих, хто хотів виїхати з Білорусі, лишився день на те, аби покинути країну. Однак і це зробити практично неможливо через пандемію коронавірусу.

«Ті, хто планував виїхати, або ж хто не планував, але зрозумів, що це останній шанс і треба діяти, не можуть покинути Білорусь без тесту на коронавірус. Його треба зробити не пізніше як за 72 години до вильоту — цього вимагає Україна. Якщо в людини не було цього тесту заздалегідь, зараз вона найімовірніше не зможе його зробити», — пояснює Бродік.

Наразі активісти отримали десятки звернень від людей, які хочуть покинути Білорусь. Вони намагаються домовитися з українською стороною, аби білорусам дозволили здати тест на COVID-19 вже в Україні. Однак поки результатів немає. Невідомо також, чи з’явиться свого роду «зелений гуманітарний коридор» для біженців, які хочуть виїхати з Білорусі. А також — як Україна вивозитиме своїх громадян, які досі лишаються на території іншої держави. Заборона звернулася за коментарем із цих питань до Міністерства закордонних справ, однак на момент публікації матеріалу відповіді ми не отримали.

Сьогодні потрапити в Україну з Білорусі безперешкодно можна лише літаком. Для тих, хто хоче скористатися наземним сполученням, діють обмеження. Перетинати кордон можна лише людям з медичними показаннями, тим, у кого померли близькі родичі, та дипломатам. Виходить, пояснює координаторка Free Belarus Center, що до України вийде потрапити хіба через Росію чи Вірменію. Але це в рази довше й дорожче. Люди ж, що тікають від білоруського режиму, здебільшого не мають зайвих грошей і заробітку.

«Є враження, що в цьому й полягає його [Лукашенка] стратегія — просто блокувати країну, аби вичистити все інформаційне та політичне поле всередині, — припускає Бродік. — В такому випадку ми просто йому підіграємо».

Режим

Зараз у Білорусі посилюється тиск режиму Лукашенка на ЗМІ та опозиційних активістів. У білоруських СІЗО й тюрмах сьогодні перебувають понад триста політичних в’язнів. З 17 травня Лукашенко дозволив силовикам застосовувати бойову техніку під час припинення масових заворушень.

Незалежне видання TUT.BY заблокували, а журналісти перебувають під слідством. Їх звинувачують у несплаті податків і публікації забороненої інформації — від благодійного фонду BYSOL, який допомагає білорусам, що постраждали від репресій.

21 травня силовики провели обшуки в мінській студії телеканалу «Белсат», який критикував Лукашенка та його соратників. Силовики затримали шістьох працівників каналу. Того ж дня затримали двох журналістів-фрілансерів «Белсату», наразі нових подробиць у цій справі немає. На початку 2021 року двох журналістів «Белсату» засудили до двох років ув’язнення за пряму трансляцію з мітингу в Мінську в листопаді.

Погрози отримує й редакція каналу Nexta, яка координувала та висвітлювала опозиційні білоруські мітинги.

Роман Протасевич виступає в Польщі у 2020 році, в розпал протестів в Білорусі

24 травня Лукашенко заборонив висвітлювати мітинги в режимі реального часу. Крім того, він заборонив публікувати результати опитувань громадської думки, «проведених без отримання необхідної акредитації».

Марії Колесніковій, яка стала одним із символів протестів проти режиму Лукашенка, загрожує 12 років в’язниці. Взимку 2021-го у справі з’явилися статті про екстремізм і змову задля захоплення влади, хоча до цього політичну активістку звинувачували в публічних закликах до дій, які загрожують нацбезпеці. У травні Колесніковій висунули остаточні обвинувачення. Більше про це Заборона писала тут.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій