Now Reading
Українців пропускають через фільтраційні табори: які жахи там відбуваються

Українців пропускають через фільтраційні табори: які жахи там відбуваються

Автор:
  • Окупанти змушують українців проходити перевірки у спеціальних фільтраційних таборах на захоплених територіях.
  • Під час допитів росіяни використовують різноманітні методи знущань: як психологічних, так і фізичних.
  • Громадян, яких підозрюють у зв’язках з українською владою, армією або ЗМІ, відправляють до в’язниць або ж просто вбивають на місці.

Окупанти облаштували спеціальні фільтраційні табори, аби визначати нелояльних до Росії громадян України. Найбільше дістається тим, кого підозрюють у зв’язках із українською владою, Збройними силами України та незалежними ЗМІ. Під час допитів російські загарбники вдаються до психологічних та фізичних видів знущань: від побиття до жорстокої страти. Тих, хто пройшов перевірку, можуть вивезти до Росії чи залишити на території, підконтрольній псевдореспублікам.

Заборона розповідає про жахи, які відбуваються у російських фільтраційних таборах на окупованих територіях України.


Фільтраційні табори для українців: як працюють

Такимии таборами називаються спеціальні пункти, облаштовані окупантами на захоплених українських територіях з метою проведення перевірок громадян. Мета — виявити патріотично налаштованих людей, волонтерів, ветеранів, осіб пов’язаних з українською владою, армією, силовими структурами тощо.

Найбільше фільтраційних таборів окупанти організували у Донецькій та Луганській областях. Вони також є і на окупованих територіях Харківщини та Херсонщини (за даними розвідки, у с. Велика Лепетиха), але через них проходять не так багато українців, як на Донбасі. Найактивніше росіяни проганяють через фільтрацію мешканців Маріуполя. Там вони організували аж чотири табори навколо міста (у населених пунктах Безіменне, Мангуш, Нікольське, азовська Ялта). 

«Вони вивозять до своїх так званих фільтраційних таборів, які розміщені поблизу Маріуполя. Це, наприклад, населені пункти вздовж узбережжя Азовського моря. Вивозячи туди людей, вони їх розділяють на жінок із дітьми та чоловіків. Ділять за віковими критеріями. Після цього відбирають документи, які посвідчують, що вони є громадянами України» — пояснив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

Один із ватажків «ДНР» Едуард Басурін розповів, що фільтрація українців відбувається у три етапи:

  • перший — збір вивезених людей у табори тимчасового перебування, де проводиться так званий перепис. Тут же відбувається співбесіда з окупантами, перевіряють по базах, знімають відбитки пальців, оглядають особисті речі, телефони тощо. За словами Басуріна, українцям дають вибір: або виїхати до Росії, або залишитися на захопленій окупантами території України;
  • другий — огляд соціальними працівниками, медиками та співробітниками російського МВС. На цьому етапі складають так звані чорні списки. До них, як правило, потрапляють чоловіки призовного віку, патріоти та особи, яких запідозрили у зв’язках з українською владою чи армією;
  • третій — вердикт: хто пройшов перевірку, того фактично депортують на територію окупантів на два роки без можливості змінити місце проживання, а хто не пройшов, того кидають до в’язниці, відправляють у далеке заслання або ж, у гіршому випадку, просто вбивають.

Звірства росіян у фільтраційних таборах: свідчення очевидців

Про те, що насправді відбувається у російських фільтраційних таборах, доволі мало інформації. До широко загалу доходять лише свідчення тих, кому пощастило пройти перевірку.

За словами мера Маріуполя Вадима Бойченка, одразу за ґрати росіяни кидають українських держслужбовців за їхнє місце роботи і репресують їхніх родичів. «Потрапляє у фільтраційний табір подружжя із 2-річною дитинкою. Окупанти, довідавшись, що вже доросла донька цих людей працює на державній службі, заявляють: “Ми забираємо у вас дитину, бо не хочемо, щоб ви ще одну нацистку виховали”», — розповів Маріупольський міський голова.

Очевидці зазначають, що окупанти використовують різноманітні методи знущань під час допитів: як психологічні, так і фізичні. Особливо жорстоко вони поводяться з чоловіками, які мають бодай якісь татуювання на тілі. 

«Якщо їм татуювання видаються схожими до, як вони вважають, націоналістичних символів, вони дають хлопцю камінець і кажуть: “Стирай”. І він стирає зі шкіри ці татуювання, а росіяни регочуть. Це відбувається у Маріуполі, у XXI столітті», — розповів Вадим Бойченко.

За словами 17-річної переселенки з Маріуполя Марії Вдовиченко, під перевірку окупантів потрапляють навіть підлітки. «Сказали, що фільтрація розпочинається з 14 років. Моїй сестрі 12 років. Вона залишилася у машині. Мама також. Вона ще тоді не ходила. З нею просто не стали возитися. І добре! Мама могла злякатися того, що ми чули. Коли ми з татом йшли на цю фільтрацію, я розуміла, що мені буде дуже складно. Як я можу відмовитись від України? Ніколи не забуду розмову двох солдатів: “Що ти робив із людьми, які не пройшли фільтрацію? — Застрелив десять, а далі не рахував — нецікаво”», — поділилася дівчина своєю історією журналістам російського видання Настоящее время.

У Марії перевірка проходила відносно спокійно: взяли документи, відсканували, зняли відбитки пальців, паралельно перевірили мобільний телефон. А от у її батька досвід спілкування з окупантами був набагато боліснішим.

«Запитання були найнеприємніші. І не лише про владу, про Україну та всю ситуацію. Що він робить та планує робити далі? І навіть: “А чи не відрізати тобі вухо?” Коли зрозуміли, що в телефоні перевіряти нічого і там навіть сімки немає, стали запитувати, хто він такий. Їм не подобалося, що казав тато. Вони почали його штовхати, вдарили чимось важким по голові. Що далі, тато не пам’ятає. Отямився вже на вулиці», — розповіла мешканка Маріуполя.

В цілому українці ретельно готуються до фільтрації: попередньо видаляють зі своїх пристроїв усі докази зв’язків з Україною, зокрема фото, підчищають підписки у соцмережах, номера телефонів, музику, репости тощо.

«Якщо людину підозрювали у тому, що вона “український нацист”, її везли до Донецька для подальшого розслідування чи вбивства. Це було дуже небезпечно та ризиковано. Будь-який найменший сумнів, найменший опір — і тебе могли кинути у підвал для допиту та тортур. Усі боялися, що їх відвезуть до Донецька», — розповів BBC мешканець Маріуполя Олександр, який з дружиною зміг евакуюватися до Львова.

Як з’явилися фільтраційні табори

Концепція фільтраційних таборів виникла наприкінці Другої світової війни, коли СРСР та інші війська союзників звільняли поневолених людей з нацистського полону. За даними The Economist, близько 2.4 млн радянських громадян, переважно солдатів, пережили концтабори. І для військово-політичного керівництва СРСР важливо було переконатися, чи не було серед полонених лояльних до ворога колаборантів і чи не піддалися вони «неправильному» впливу за кордоном.

З приблизно 5 млн репатрійованих з нацистських таборів та окупованих територій громадян СРСР, понад 4 млн пройшли через фільтрацію. Їх піддавали жорстокій перевірці, яка супроводжувалася допитами, ув’язненнями в ізоляторах, вбивствами та ГУЛАГами.

Через п’ятдесят років досвід примусової фільтрації СРСР перейняла Російська Федерація, застосувавши його у Чечні. Під час двох воєн 1990-х років російська влада свавільно затримувала мирних жителів на блокпостах, відправляючи тисячі людей до таборів. Так Кремль намагався придушити жагу чеченців до свободи, паралельно демонізуючи їх як терористів і бандитів. The Economist пише, що правозахисні групи задокументували масові порушення прав людини, зокрема зґвалтування, вимагання, побиття та катування у цих фільтраційних таборах. У багатьох випадках затримані просто зникали.

Раніше Заборона розповідала про те, як окупанти завезли до Маріуполя мобільні крематорії, аби спалювати тіла вбитих їхніми руками цивільних мешканців міста.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Scroll To Top