Читаєте зараз
В Україні є закон про цивільних полонених. Але по факту він не діє: що треба виправити 

В Україні є закон про цивільних полонених. Але по факту він не діє: що треба виправити 

Ilona Kivva
Автор:
  • 19 листопада 2022 року набув чинності закон Ураїни, який передбачає соціальний та правовий захист полонених і членів їхніх сімей. 
  • Статус полоненого можна отримати тільки після внесення в спеціальний реєстр.
  • Положення дає право на грошову допомогу та низку пільг, більшість — для цивільних.

В реалізації закону про цивільних полонених існує низка серйозних проблем. Зокрема, досі не створений Єдиний реєстр полонених та невідомо, хто відповідає за надання пільг. Тож все це не дає оформити статус і отримати допомогу від держави..

Заборона розповідає про ухвалений Верховною Радою закон та головні його недоліки зі слів профільних експертів.


Рада ухвалила закон про захист заручників: ключові пункти

Парламент 26 січня 2022 року ухвалив закон № 6104  про соціальний та правовий захист полонених, яких позбавили свободи внаслідок збройної агресії проти України. Документ підтримали 288 народних депутатів (203 — «Слуга народу», один — ОПЗЖ, ЄС — 18, «Батьківщина» — 15, «За майбутнє» — 12; «Довіра» — 14, «Голос» — 14, позафракційні — 11). Він набув чинності 19 листопада 2022 року.

Закон стосується цивільних (тобто заручників РФ) та військовослужбовців (включно з іноземцями та особами без громадянства) і членів їхніх родин.

До ухвалення закону питання захисту полонених регулювалося щонайменше п’ятьма різними підзаконними актами, тож хотіли об’єднати всі положення в один документ із вдосконаленнями, йдеться у пояснювальній записці.

Читати більше новин в Telegram

Ключові положення стосуються:

  • визначення процедури надання статусу полоненого/заручника;
  • встановлення гарантій допомоги від держави таким людям та їхнім родинам. 

Які соціальні гарантії дає статус полоненого:

  • зберігається місце роботи впродовж усього періоду полону плюс шість місяців після звільнення, якщо проходить реабілітацію;
  • державна підтримка для здобуття професійної та вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти (включно з дітьми полонених і загиблих полонених до 23 років або до дня закінчення навчання);
  • безплатна медична та психологічна реабілітація;
  • відшкодування на правову допомогу;
  • забезпечення тимчасовим житлом від держави (якщо власне на окупованій території або знищене, якщо родина має низький дохід);
  • пенсійне забезпечення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • звільнення від сплати внесків по кредиту та штрафів по ньому на час полону і протягом пів року після;
  • право на зменшення заборгованості по кредиту.

Важливо! Забезпечення житлом, право на пенсійне забезпечення та заборона на звільнення, відповідно до цього закону, не стосуються військовослужбовців та їхні родини. Для них подібні соціальні гарантії передбачені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Також для людей, які отримають статус, і їхніх родин передбачені грошові виплати:

  • щорічна грошова допомога у період перебування особи в полоні;
  • одноразова виплата в разі загибелі під час перебування в полоні або протягом року після звільнення;
  • одноразова допомога особам одразу після звільнення.

Порядок призначення, виплати та розмір допомоги встановлюватиме Кабінет Міністрів України. Виплати отримають ті, хто опинилися в полоні починаючи з 2014 року, були звільнені або досі утримуються.

Важливо! Якщо люди мають право на отримання однієї з цих виплат, а також грошової допомоги за іншими законами, потрібно буде обрати, яку саме отримувати.

Відповідно до документа, система має працювати так:

  • МінТОТ має створити Єдиний реєстр осіб, стосовно яких установлено факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії проти України; 
  • родичі подають необхідні документи на розгляд Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (створена при МінТОТ);
  • комісія ухвалює рішення про надання статусу;
  • людину вносять до реєстру, що є доказом отримання статусу.

ЗУ про захист полонених не запрацював: пояснення експертів

В реалізації ухваленого закону існує низка серйозних проблем, які створюють перепони для утримуваних у РФ людей та їхніх родин щодо офіційного оформлення статусу полоненого, вважає голова Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля Ігор Котелянець.

«Закон — це прорив. Він надає допомогу з освітою з матеріальною допомогою, фізичною та психологічною та інші додаткові пільги. Але ми вважаємо, що він не запрацював. Хоча там були засідання, ніби розглянули 600 заяв, але проблема в тому, що люди по яких ухвалили рішення про надання такого статусу, не можуть отримати грошову одноразову допомогу», — каже експерт.

За його словами, є дві ключові проблеми:

  • Мінреінтеграції [станом на 13 січня 2023 року) не створило порядок проведення реєстру і не дало роз’яснень, як процедура має відбуватися;
  • МінТОТ до набуття чинності ЗУ відповідало за ті пільги, але після це зобов’язання з відомства зняли. Який орган має розв’язувати це питання тепер, невідомо.

«Комісія має надати статус після внесення до реєстру полонених. Тобто людина отримує витяг з реєстру і йде з ним отримувати допомогу та пільги, але реєстру нема. Коли він з’явиться, люди можуть реалізувати право на отримання грошей, але вони не зможуть отримати інших пільг», — пояснив Котелянець. 

Ще однією проблемою є скасування статусу заручників для людей, які отримали його на підставі ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» від 2018 року. Їм вже надавалася допомога, і, відповідно до нового документа, вони мають також бути внесені в реєстр автоматично, однак профільна комісія постановила, що люди мають повторно доводити що вони були полонені. 

Крім того, правозахисниками зафіксована велика кількість відмов у наданні статусу комісією, тож необхідно вкрай ретельно збирати документи, аби довести, що людина справді у полоні.

«Важливо розповісти державі, хто ця цивільна особа (оскільки їх тисячі). Не завжди держава розуміє, хто ця людина, за яких обставин вона була затримана і де вона перебуває. Важливо, аби родина розповідала про факт затримання. Важливо, аби вони подавали якомога більше фактів та деталей щодо умов затримання, місця затримання. Важливо, аби вони подавали це в своїх обґрунтуваннях. Тоді зменшується кількість відмов цивільним про встановлення факту полону», — каже координаторка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.

Раніше Заборона розповідала про поради та громадські організації, які можуть допомогти виїхати з Росії. Кожна ситуація з примусовим вивезенням українців індивідуальна і чіткого алгоритму дій немає, але є кілька базових правил.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору