'
Читаєте зараз
Вбивство Павла Шеремета: чому суд розгляне справу заново

Вбивство Павла Шеремета: чому суд розгляне справу заново

Ilona Kivva
Автор:
П’ять років вбивству Шеремета: що відомо
  • Журналіста вбили 20 липня 2016 році, підклавши вибухівку в автівку.
  • Поліція арештувала трьох підозрюваних у 2019 році: учасник бойових дій у АТО/ООС, військова медсестра та кардіохірургиня, яка часто волонтерила на Донбасі.
  • Розгляд справи призупинили після початку повномасштабного вторгнення, а 23 червня 2023 року її почнуть розглядати заново.

Справу про вбивство Павла Шеремета слухали двоє суддів і троє народних засідателів. Після 24.02.2022 двоє з них більше не могли брати участі у процесах, тому їм мали обрати заміну.  Однак, згідно із законодавством, у такому разі слухання у справі починаються спочатку. Це означає повтор усього судового процесу: допит свідків та підозрюваних, представлення сторонами захисту та обвинувачення доказів тощо.

Заборона розповідає про рішення Шевченківського суду столиці.


Вбивство журналіста у Києві: липень 2016 року

Павло Шеремет — білоруський і російський журналіст, який із 2012 року працював в Україні. Тут вів програму на радіо «Вести», публікувався в «Українській правді», а також був одним із керівників цього видання. Крім цього, він заснував сайт «Білоруський партизан», у якому виконував роль і головного редактора. Вранці 20 липня 2016 року журналіста підірвали в машині в центрі Києва. 

Поліція по камерах відеоспостереження прослідкувала, що вибухівку під автомобіль біля будинку журналіста закладали двоє людей — чоловік та жінка. Перед цим ще одна жінка нібито проводила розвідку місцевості.

Вже у грудні 2019 року було затримано трьох підозрюваних, пов’язаних між собою волонтерством на фронті:

Читати більше новин в Telegram
  • Андрій «Riffmaster» Антоненко — боєць ССО (нібито закладач вибухівки);
  • Юлія «Лисиця» Кузьменко — дитяча кардіохірургиня, яка періодично їздила на Донбас як волонтерка (нібито закладачка вибухівки);
  • Яна Дугарь — військова медсестра (нібито проводила попередню розвідку).

Було ще двоє підозрюваних — подружжя Інни та Владислава Грищенків, але обвинувачень їм так і не висунули. Радимо почитати розслідування Заборони з цього приводу.

Антоненко, Кузьменко та Дугарь заперечують свою провину. Так, «Riffmaster» стверджує, що його зовнішність відрізняється від зовнішніх даних чоловіка на відео. «Лисиця», за словами захисту, у день вбивства була вдома — це підтверджується даними білінгу її телефону в матеріалах справи, які стали доступні редакції Заборони.

«Звинувачення будувалося на тому, що незадовго до вбивства Шеремета підозрювані обговорювали сценарії “дестабілізації ситуації в країні”. На брифінгу журналістам показали частину такого діалогу — у ньому обговорювалося, скільки касет Граду потрібно, щоби підірвати Київ, а про Шеремета не йшлося. З повної розшифровки випливає, що це просто частина емоційного діалогу двох друзів, які багато критикували владу», — звертає увагу на деталі у своєму матеріалі, присвяченому п’ятим роковинам трагедії, Катерина Сергацкова.

У результаті суд відправив Антоненка і Кузьменко у СІЗО, але згодом змінив запобіжний захід на домашній арешт. Дугарь одразу відправили під домашній арешт, а у травні 2020 року вона вийшла на волю під заставу 168 000 гривень.

Павло Шеремет: причини повторного розгляду

Останнє засідання відбулося 21 лютого 2022 року. Антоненка залишили під нічним домашнім арештом, але він все одно пішов воювати, а Дугарь була мобілізована 25 лютого і відтоді переважно знаходиться на сході країни. Запобіжні заходи більше не продовжували, а судовий розгляд призупинили до осені-2022, пишуть Ґрати.

Обвинувачені у вбивстві журналіста Павла Шеремета Яна Дугарь (зліва), Андрій Антоненко (за склом) і Юлія Кузьменко (справа) під час підготовчого засідання в Шевченківському райсуді Києва 25 серпня 2020 року. Фото: Ґрати

Справу слухали двоє суддів і троє народних засідателів, однак двоє з них більше не могли брати участь у процесі: один мобілізувався, друга — виїхала з України. У зв’язку з цим Шевченківський суд Києва 2 червня 2023 року призначив новий склад. Згідно з КПК, слухання у справі починаються спочатку. Це означає повтор усього судового процесу: допит свідків та підозрюваних, представлення сторонами захисту та обвинувачення доказів тощо.

«Повторний розгляд справи має розпочатися 23 червня. До цього суд тривав майже три роки й тепер його результати обнулилися.

За цей час суд встиг практично повністю дослідити письмові докази і відео прокуратури та захисту й мав перейти до допиту свідків, яких у справі заявлено 270. Тепер процес може тривати ще довше через участь у бойових діях двох підсудних», — пишуть Ґрати.

Зазначимо, що також 2 червня відбулося, як виявилося, останнє засідання попереднього розгляду. На ньому захист просив суд призупинити процес, у зв’язку з мобілізацією Яни Дугарь. Річ у тім, що згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, обвинувачені мають таке право, однак суд відмовив.

Петро Кіян: яке його місце у справі Шеремета

Низка українських ЗМІ ще у 2020 році отримала доступ до копій більшої частини матеріалів справи про вбивство Павла Шеремета. Так, розслідувачам Заборони стало відомо, що насправді слідчі вийшли на підозрюваних ще у вересні 2016 року, тобто майже через три місяці після вибуху. Це суперечить першим офіційним твердженням Нацполіції, згідно з якими перші підозрювані у слідства з’явилися аж у 2019 році.

До того ж у публічних заявах слідчі чомусь не згадували про одного з підозрюваних, за яким вони стежили ще з 2016 року. Ним виявився цивільний чоловік Юлії Кузьменко — Петро Кіян на прізвисько «Електрик».

Петро Кіян. Фото: Petro Kiyan/Facebook

За матеріалами справи, у ніч закладення вибухового пристрою під авто журналіста Петро Кіян знаходився в безпосередній близькості до будинку Павла Шеремета. Час збігається з відео, опублікованим 22 липня 2016 року виданням Обозреватель, на якому показано момент можливо закладення вибухівки. До того ж Кіян є єдиним із відомих фігурантів справи Шеремета, чию присутність на місці злочину в ніч перед убивством чітко підтверджують докази у вигляді білінгів.

Опрацьовані дані доводять, що Петро Кіян має міцні зв’язки з організованими злочинними групами, а також з СБУ та тодішнім вищим керівництвом поліції Києва. До того ж відео, на якому фігурував ймовірний закладник вибухівки під авто Шеремета (а за таймінгами це й справді міг бути Кіян) до справи не залучили. Сам Кіян у розмові з Забороною припустив, що йому не висунули обвинувачень, оскільки він не підходив за зростом під опис чоловіка, якого камера зафіксувала о 02:33 на місці встановлення вибухівки під машиною Шеремета.

Раніше Заборона розповідала про одну із ймовірних причин вбивства Павла Шеремета. Спецслужби Білорусі могли планувати підрив автівки за замовленням самого Олександра Лукашенка.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій