Зброя, рок і відеоігри. Заборона розповідає, як змінювався світ після терактів | Заборона
Читаєте зараз
Зброя, рок і відеоігри. Заборона розповідає, як змінювався світ після терактів

Зброя, рок і відеоігри. Заборона розповідає, як змінювався світ після терактів

теракти у світі

Днями в Україні прокотилася хвиля терактів. 21 липня озброєний чоловік захопив автобус із людьми в Луцьку. За два дні чоловік у Полтаві взяв у заручники місцевого очільника поліції. Українська влада посилила заходи безпеки на території дев’ятьох областей. Правоохоронці патрулюють вулиці населених пунктів, територію автостанцій і залізничних вокзалів, перевіряють документи і проводять поверхневий огляд. Це тимчасові обмеження, проте світова практика показує, що теракти можуть змінювати суспільство та закони. Журналіст Заборони Самуїл Проскуряков розповідає про страшні теракти та масові вбивства, які змусили країни запроваджувати нові правила і обмеження.


20 квітня 1999 року двоє учнів випускного класу влаштували масову бійню в рідній школі Колумбайн поблизу Денвера, штат Колорадо. Цей випадок вважається початком феномену масових вбивств підлітками своїх однолітків у навчальних закладах. Вбивць звали Ерік Гарріс і Ділан Кліболд. Вони ретельно продумали напад – встановили саморобні бомби з таймерами у шкільній їдальні. Людей, що вибігали зі школи після вибухів, зловмисники збиралися розстрілювати з вогнепальної зброї. Однак бомби не спрацювали через неправильно з’єднані контакти, і тоді Гарріс і Кліболд почали вбивати школярів із вогнепальної зброї. Поранення дістали 37 людей, із них 13 – смертельні. Вбивці стріляли у школі близько години, потім вступили у коротку перестрілку з поліцією і зрештою наклали на себе руки.

теракти
Фото з відкритих джерел

Трагедія у Колумбайні стала резонансною й викликала суперечки про потребу посилення контролю над вогнепальною зброєю у консервативних щодо цього питання США. У 2000 році на федеральному і державному рівнях запрацював закон, який заборонив імпорт високомістких магазинів і вимагав наявності запобіжника на зброї.

Стрілянина пришвидшила впровадження в американських навчальних закладах політики нульової толерантності до зброї, яку ухвалили ще в 1994 році. Але незважаючи на всі ці заходи безпеки, масові вбивства у навчальних закладах США не вщухають дотепер. Деякі з них затьмарили Колумбайн за кількістю вбитих, зокрема стрілянина в університеті Вірджинії, жертвами якої стали 32 студенти, або вбивство 20-х дітей (середній вік 6–7 років) у школі Сенді-Хук.

Після Колумбайну в центрі суспільної уваги опинилися питання шкільних відносин, цькування, молодіжних субкультур. Дискусія не завжди мала конструктивний характер – остракізму піддалися готи, яких безпідставно пов’язали із вбивцями Еріком Гаррісом і Діланом Кліболдом, а також фанати таких рок-гуртів, як Nine Inch Nails та Marilyn Manson. Потужна моральна паніка виникла навколо інтернету та насильства у відеоіграх і фільмах.

«Ви всі помрете сьогодні, марксисти»

22 липня 2011 року терорист-одинак Андерс Брейвік підігнав мінівен, завантажений майже 1,5 т вибухівки, до комплексу урядових будівель у столиці Норвегії Осло. Потужний вибух пошкодив будинки та вибив скло в радіусі 2 км, загинули вісім людей — співробітники різних департаментів, жінка, яка працювала на ресепшені, і власник місцевого бару, що завітав в урядовий квартал у справах. 209 людей було поранено.

теракт брейвік
фото з відкритих джерел / Fred Moon

Через дві години після вибуху в Осло, Брейвік, одягнений у форму поліцейського, приїхав до берега озера Тюріфьорд, на якому розкинувся невеликий лісистий острівець Утойя, де в той день проходив з’їзд AUF — молодіжного крила Лейбористської партії Норвегії. Цілу годину Брейвік ходив по острову, розстрілюючи людей із гвинтівки і напівавтоматичного пістолета. «Ви всі помрете сьогодні, марксисти», — чули молоді люди голос серед дерев. 

Зрештою терорист знайшов чийсь мобільний телефон, подзвонив у поліцію і повідомив, що хоче скласти зброю. Коли спецназ дістався острова, Андерс не чинив спротиву і заявив, що його місія виконана. Він убив 69 людей, наймолодшій жертві було всього 14 років. Дотепер це найбільший акт жорстокості у Норвегії із часів Другої світової війни і найкривавіший теракт, коли-небудь влаштований одинаком.

Теракт спровокував гостру дискусію в Норвегії щодо контролю над вогнепальною зброєю. 28 лютого 2018 року представник комітету норвезького парламенту із судових справ заявив, що пропозиція заборонити напівавтоматичну зброю здобула достатню політичну підтримку, щоб стати законом у 2021 році. Документ забороняє гвинтівку Ruger Mini-14, якою орудував Андерс Брейвік, та інші напівавтоматичні рушниці для полювання. Втім, використання напівавтоматичної вогнепальної зброї залишиться законним для спортсменів, які мають дозвіл на тренувальну і змагальну стрільбу.

Дісталося на горіхи й відеоіграм, за допомогою яких Андреас Брейвік, за його ж словами, готувався до нападу.  Мережа роздрібних магазинів Норвегії Coop Norway прибрала кілька відеоігор зі своїх полиць, зокрема Homefront, серії Call of Duty, Sniper Ghost Warrior, Counter-Strike Source і World of Warcraft. Деякі ігри також були тимчасово вилучені з норвезького каталогу WiiWare.

Вбивство в епоху соцмереж

Теракт у Норвегії надихнув інших. Так, послідовником Андерса Брейвіка став 28-річний австралієць Брентон Таррант. Через вісім років після трагедії на Утойї він розстріляв відвідувачів мечетей у Новій Зеландії, заявивши, що надихався норвезьким терористом. Упродовж 17 хвилин Таррант вів пряму трансляцію з мечеті, згодом Facebook прибрав відео, а також заблокував профіль терориста. Загинула 51 людина. 

теракти у світі
Фото / Заборона

Після теракту новозеландська влада анонсувала введення заборони на всю напівавтоматичну зброю бойового типу, а також штурмові гвинтівки. У квітні 2019 року парламент ухвалив відповідний закон. Оскільки багато громадян офіційно володіли зброєю до ухвалення документа, влада прийняла рішення викупити її у них. Для цього з бюджету Нової Зеландії виділили 150 млн новозеландських доларів (понад $90 млн).  Ще NZ$18 млн ($11,8 млн) спрямували на адміністративні витрати, пов’язані зі збором зброї. Власники напівавтоматичної зброї зобов’язані були здати її до 20 грудня 2019 року, інакше їм загрожуватиме тюремне ув’язнення до п’яти років.

Дісталося і соціальним мережам. Пост на іміджбордах, стрім у Facebook, величезний маніфест, згадка мемів, неймдропінг, зокрема PewDiePie — Брентон Таррант зробив все, щоб атаку обговорювали саме в  такому ключі. 

Новозеландська влада та інші світові лідери попросили соцмережі взяти на себе відповідальність за екстремістський контент, що розміщується на їхніх сервісах, а користувачі соцмереж закликали їх вжити заходів щодо «радикалізації інтернету».

Світ після 11 вересня

Вважається, що підхід до безпеки повністю змінив теракт 11 вересня 2001 року. Тоді бойовики міжнародної екстремістської організації «Аль-Каїда» захопили у США чотири цивільних авіалайнери й спрямували їх на вежі Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку та будівлю Пентагона, що у Вашингтоні. Загинули майже три тисячі людей. Теракт став не тільки найбільшим в історії США, а й першою у світовій історії «катастрофою в прямому ефірі»: за розвитком подій кілька годин спостерігали мільйони людей з усього світу. 

теракт у штатах
Фото: Aidan Bartos / DPA

Ця атака повністю змінила пересічні уявлення про потрібні заходи безпеки як у США, так і в усьому світі. Американський уряд створив спеціальне Міністерство внутрішньої безпеки та ухвалив «Патріотичний акт» — закон, що значно розширив повноваження американських спецслужб. Тепер вони могли безстроково утримувати під вартою іммігрантів, обшукувати будинок або офіс без згоди та відома власника чи мешканця. Багато організацій та активістів критикували цей акт як такий, що порушує права громадян. Тоді ж розширили повноваження Агентства національної безпеки США, яке отримало право стежити за людьми без санкції суду. 

В усіх аеропортах світу істотно посилили заходи безпеки. До переліку заборонених речей додалися канцелярські ножі та рідини об’ємом понад 88 мл. Співробітників аеропортів відтоді ретельніше навчають відшукувати зброю і вибухівку в багажі та особистих речах пасажирів. У багатьох аеропортах встановлені сканери «на повний зріст», що дають змогу помітити зброю, яку зловмисник намагається пронести під одягом.

На всіх комерційних літаках у кабінах пілотів почали встановлювати куленепробивні двері. За інструкцією, вони мають бути замкнені, пасажирам забороняється входити до кабіни. На деяких авіалайнерах встановлені камери, за допомогою яких пілоти стежать за ситуацією в салоні. Тоді ніхто не знав, що протокол, який вимагав від авіакомпаній підвищити безпеку кабіни пілота, обернеться катастрофою через 14 років.

Жертви чужої депресії

24 березня 2015 року літак німецької авіакомпанії Germanwings на швидкості понад 700 км/год врізався у гірський схил у Прованських Альпах, що на півдні Франції. 144 пасажири і шість членів екіпажу загинули миттєво.

Читайте також
Forensic Architecture

теракти у світі
Фото з відкритих джерел / Shaun Darwood

За два дні французькі слідчі, які дослідили вцілілий бортовий самописець, оприлюднили версію катастрофи. Через 30 хв після вильоту з Барселони капітан авіалайнера Патрік Зонденгаймер ненадовго покинув кабіну. За штурвалом залишився другий пілот Андреас Любіц, який перевів літак у режим зниження. Через хвилину капітан повернувся, двері були зачинені. Згідно з інструкцією, Зонденгаймер назвав своє ім’я, однак другий пілот мовчав і не виходив на зв’язок із диспетчером. Коли капітан набрав код відімкнення дверей, виявилося, що панель замка заблокована зсередини. Зрозумівши, що Любіц навмисне зачинився у кабіні, Зонденгаймер наказав бортпровідникам принести аварійну сокиру. Але протокол безпеки, введений після захоплення ісламістами чотирьох авіалайнерів 11 вересня, перетворив кабіни пілотів на неприступні фортеці. Контрольоване другим пілотом зниження тривало майже 10 хв, капітан так і не зміг пробитися до штурвала.   

Любіц із дитинства мріяв стати пілотом міжнародних авіаліній найбільшої німецької авіакомпанії Lufthansa. Він почав вчитися на пілота у вересні 2008 року, а вже в листопаді перервав навчання через тяжку депресію. До авіашколи Андреас повернувся у серпні 2009-го, коли його психіатр визначив, що депресивний епізод повністю подоланий. Прокуратура міста Дюссельдорф провела ретельний обшук квартири Любіца та, спираючись на аналіз його планшета, дійшла висновку, що за день до катастрофи він шукав в інтернеті інформацію про види та можливі шляхи вчинення самогубства. Він також цікавився інформацією про заходи безпеки та можливості блокування дверей кабіни пілота.

У квартирі слідчі знайшли докази того, що Любіц приймав ліки за рецептом і страждав на психосоматичне захворювання. Від грудня 2014 року і в наступні кілька місяців Андреас консультувався з кількома медиками, однак через лікарську таємницю жоден із них не попередив про небезпеку керівників авіаційної галузі або безпосередньо роботодавця.

Після трагедії авіаційні органи Канади, Австралії, Нової Зеландії та Німеччини запровадили нові правила, які вимагають обов’язкової присутності двох людей у кабіні пілотів протягом усього польоту. Європейська агенція безпеки авіації рекомендувала введення подібних правил в усіх авіакомпаніях; Федеральне авіаційне управління США також вимагало, щоб під час польоту у кабіні було двоє осіб. 

Чого чекати Україні?

23 липня у Полтаві поліція намагалася затримати підозрюваного у викраденні авто. Під час операції чоловік, погрожуючи гранатою, захопив у заручники поліцейського. Пізніше терорист погодився обміняти копа на начальника карного розшуку, полковника Віталія Шияна. Зловмисник — житель Полтавської області, 32-річний Роман Скрипник. За інформацією видання «Ґрати», Скрипник — ветеран АТО, був раніше судимий. 

скрипник теракт
Роман Скрипник Фото: сторінка Скрипника ВКонтакті

Поки невідомо, до чого призведуть теракти останнього тижня в Україні. Найпевніше, всі розмови про необхідність легалізації зброї знову вщухнуть, хоча відповідні законопроєкти періодично реєструють у парламенті. Зараз більшість питань поводження зі зброєю регулюється наказом МВС, який був затверджений ще 1998 року. Згідно з документом, пневматичну чи газову зброю може придбати кожен громадянин із 18 років, вогнепальну мисливську гладкоствольну зброю — з 21 року, а мисливську нарізну — з 25-ти. Для останнього типу вогнепальної зброї потрібно пройти процедуру перевірки, одержати дозвіл від поліції, а використовувати мисливські рушниці й гвинтівки можна тільки на полюванні. 

Короткоствольну травматичну зброю, що стріляє гумовими або іншими несмертельними кулями, можуть придбати, наприклад, журналісти, працівники судів, охоронні структури. А ось короткоствольною вогнепальною зброєю володіти може досить обмежене коло людей — переважно військові та правоохоронці. Водночас, цивільні можуть отримати короткоствольну зброю як нагороду від Адміністрації Президента, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України чи Міністерства оборони.

Але є інша проблема — через війну на Донбасі зараз в Україні на руках у людей безліч незареєстрованої вогнепальної зброї. Тільки за офіційними даними, які 2018 року озвучив тодішній головний військовий прокурор Анатолій Матіос, йдеться про 400 тис. одиниць. Але є дані про три і навіть п’ять мільйонів одиниць. 

Станом на 1 січня 2019 року статус учасника бойових дій здобули 355 тис. людей. Це більше, ніж учасників війни в Афганістані. Свого часу статистика бійців у багатьох добробатах не велася. Скільки в країні ветеранів війни із Росією, які за збігом обставин не отримали посвідчень, не мають соціальної допомоги, не пройшли курс реабілітації й перебувають на межі відчаю, невідомо. 

Нагору