ЄСПЛ зафіксував дискримінацію з боку України. Розповідаємо, в чому справа

• Суд оголосив, що держава дискримінувала переселенців.
• ЄСПЛ визнав, що жінки були зацікавлені в результаті місцевих виборів.
• Україна має заплатити моральну компенсацію протягом трьох місяців.

Європейський суд з прав людини став на бік переселенок у справі щодо можливості голосувати на місцевих виборах у 2015 році. Тепер Україна має заплатити понад 18 000 євро моральної компенсації.   

Заборона розповідає, чому Україна програла суд своїм громадянам з окупованому Криму та ОРДЛО.

Передумова справи

Під час місцевих виборів у 2015 році Олександра Селігененко, Анастасія Мартиновська (Севастополь), Дар’я Свиридова (Алупка) та Євгенія Терехова (Донецьк) не змогли проголосувати у Києві, куди вони переїхали внаслідок початку окупації та війни з Росією.

Жінки отримали статус внутрішньо переміщених осіб, однак у паспортах було зазначено, що вони зареєстровані на окупованих територіях України. У ЦВК України зазначили, що жінки зможуть піти на місцеві вибори лише у своїх містах на Донбасі та Криму.

Судові рішення в Україні

Заявниці подали документи на включення їх у списки виборців. Їм відмовили через те, що їхні зареєстровані місця проживання були не в Києві. Жінки подали позови у столичні суди з вимогою включити їх у списки. Суди першої інстанції вирішили, що голосувати на місцевих виборах можуть ті громадяни, які належали до своїх громад і проживали у відповідних виборчих округах. 

Згідно з рішенням суду, це місце має бути вказано в їхніх паспортах. Але у жінок воно було вказано лише у довідках про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, без реєстрації у паспорті. Рішення судів підтримав апеляційний суд.

Що вирішив ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини зафіксував порушення статті 1 Першого протоколу № 12 (загальна заборона дискримінації) Європейської конвенції з прав людини. Суд заявив про ігнорування владою України становища жінок як переселенок і дискримінації у правах щодо голосування на місцевих виборах.

ЄСПЛ встановив, що заявниці  перебували в іншому становищі порівняно з іншими громадянами, які проживали за своїм місцем реєстрації, та групами населення, які могли поїхати до рідного місця і проголосувати. Відповідно до законодавства, яке діяло в той час, жінки ризикували втратити статус переселенок при зміні місця проживання.

У рішенні суду підкреслено, що заявниці платили місцеві податки та користувалися послугами в місті, тому були зацікавлені в голосуванні. ЄСПЛ постановив, що Україна має виплатити кожній позивачці по 4500 євро протягом трьох місяців з дати набуття чинності рішення за моральну шкоду.

Як переселенцям проголосувати на виборах

У 2020 році Центральна виборча комісія зробила можливим голосування на місцевих виборах для переселенців.

«Чимала кількість громадян України (понад 1 мільйон осіб) не мала можливості реалізувати своє право голосу», — відзначають у ЦВК. Ідеться про виборців, які не мають зареєстрованого місця проживання. 

Передбачено, що орган ведення Державного реєстру виборців може визначити виборчу адресу виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, за місцем його фактичного проживання.

Для цього такому виборцю необхідно звернутися до органу ведення ДРВ із заявою:

• у разі якщо громадянин України, якому виповнилося 18 років, виявив, що його не включено держреєстру;
• у разі, якщо запис про виборця міститься у ДРВ, але він вибув із зареєстрованого місця проживання.

Таку заяву можна подавати у міжвиборчий період та в перші п’ять днів виборчого процесу. «З моменту набуття чинності цим порядком відсутність у громадянина України зареєстрованого місця проживання припинить бути перешкодою для його участі у голосуванні як під час проведення загальнодержавних, так і місцевих виборів», — повідомляє ЦВК.

Раніше Заборона розповідала про труднощі реєстрації народжених дітей, якщо їхні батьки — переселенці.