Заборона російськомовного культурного продукту в Луцьку: що відбулось

Депутати Волинської обласної ради схвалили введення мораторію на публічне використання «російськомовного культурного продукту» в регіоні, повідомляється на сайті облради. Проект заборони на розгляд внесла фракція політичної партії «Свобода».

Заборона з’ясовує, чи мають право місцеві та обласні ради ухвалювати подібні рішення.

Що схвалили у Луцьку

Депутати проголосували за заборону роскультпродукту в «будь-яких формах» на території Волинської області «до моменту повного припинення окупації території України» та доручили створити робочу групу, яка б роз’яснювала механізм роботи мораторію.

Як зазначається у повідомленні на офіційному сайті Волинської обласної ради, мораторій був введений «щоб уникнути ескалації напруженості в суспільстві і недопущення розпалювання міжнаціональної ворожнечі», а також для захисту українського інформаційного простору «від гібридних впливів країни-агресора» і подолання наслідків «тривалої мовної русифікації».

Читайте також: В Україні заборонили прокат фільмів з Леонідом Ярмольником і Іриною Алфьоровою

Сама ідея ввести мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту належить фракції ВО «Свобода» у Львівській облраді, яка першою ввела мораторій, після чого аналогічні кроки зробили Івано-Франківська, Тернопільська та Житомирська обласні ради.

«Це не пряма заборона, а рекомендація. Ми розуміємо, що повні заборони ні до чого не призводять. Саме тому рекомендуємо до закінчення воєнного конфлікту утримуватися від публічного використання дешевого російського культпродукту», – прокоментував «Громадському» керівник справами Львівської облради Валентин Харлов.

«Російським культурним продуктом» він називає насамперед пісні виконавців, які перебувають у списку Мінкульту як такі, що «створюють загрозу нацбезпеці»:

«Мораторій не поширюється, скажімо, на пісні гурту «Машина времени», лідером якого є Андрій Макаревич, який неодноразово засуджував дії Росії на Донбасі та Криму, – каже Валентин Харлов. – Так само це не стосується творів російської літератури 17-18 століття чи дитячої літератури».

За словами чиновників Львівської облради, карати за порушення мораторію не будуть, мовляв, це поза межами компетенції місцевої ради, повідомляє Громадське. Головна мета – пропаганда української пісні шляхом соціальної реклами.

Експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський спеціально для Української правди пише, що такого поняття як «російськомовний культурний продукт» українське законодавство не містить. Львівська та Житомирська облради також його не тлумачать. Визначення, який саме продукт потрапляє під дію мораторію, у повідомленні немає.

Як зазначає експерт, Закон про культуру оперує поняттям «вітчизняний (національний) культурний продукт», яке відсилає до національного виробника культурних благ та цінностей.

«Однак у рішеннях рад використовується термін «російськомовний», що робить його відмінним поняттям, оскільки за логікою при його використанні взагалі не має значення виробник. Іншими словами, забороненим може бути й національний культурний продукт, створений російською мовою», – підкреслив Яворський.

Чи мали право депутати Волинської та інших областей запровадити мораторій?

Відповідаючи на запитання журналіста Заборони, один із творців реформи децентралізації Юрій Ганущак вважає, що ні. Він покликається на другу частину 19-ї статті Конституції України, згідно з якою «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

«Рішення – ні, відозву (звернення – прим.) – так, – каже народний депутат 6-го скликання. – Рішення завжди носить юридичні наслідки. […] Закон не надає повноважень регулювати подібні питання органам місцевого самоврядування. Все, що має юридичні наслідки у сфері заборонити, встановити штрафи (органами місцевого самоврядування – прим.) чи щось інше – все це є антизаконним».

Читайте також: Російським співачкам заборонили в’їзд в Україну. Вони знімали кліп у Криму

Юрій Ганущак додає, що обласні ради «не мають, відповідно до закону, права» вводити мораторій та карати за його порушення. За законом, мовна ситуація не повинна регулюватися на місцях.

«Це вам не цивільне законодавство. У цивільному законодавстві людина має право робити все те, що прямо не заборонено законом. У публічному праві діє інший принцип: дозволено тільки те, що приписано», – підсумовує Ганущак.

«Встановити мораторій – це заборона чи що? Встановити мораторій у тих органах, які належать обласній раді, можна. Це є формальне рішення, яке не породить ніяких правових актів. Тобто, це не породжує ніяких правових наслідків. Обласна рада може рекомендувати, доручати, ухвала має лише рекомендаційний характер. Для чого ухвалювати рішення, які не можна виконати?» – розповів журналістам «Радіо Свобода» юрист Олег Мицик.

Як зараз регулюється мовне питання в Україні

У статтях 10 і 92 Конституції йдеться, що «порядок застосування мов визначається виключно законами України». Останнім таким актом був Закон «Про засади державної політики», також відомий як скандальний «закон Ківалова-Колесніченка». У лютому 2018 року Конституційний суд визнав його неконституційним. Як зазначив під час прес-конференції Укрінформу співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда, відтоді утворився «правовий вакуум» у питанні застосування державної мови і мовної політики загалом.

Читайте також: Коміку Данилу Поперечному заборонили в’їзд до України. Детально

«У нас немає підстав говорити про повернення законодавчого поля до того стану, яким воно було до 2012 року. Утім, закон «Ківалова-Колесніченка» вніс зміни до понад 30 різних законів – про телебачення, про рекламу, про освіту. […] А завданням парламенту на сьогодні є реалізація вимоги 10 статті Конституції про те, що держава забезпечує всебічний розвиток та функціонування державної мови по всій території України, в усіх сферах суспільного життя», – відповів журналістам Тарас Шамайда.

На думку ж Юрія Ганущака, «немає ніякого вакууму – працює попередній закон». Є 10 стаття Конституції України, у якій йдеться про те, що державною мовою України є українська мова і є старий, «радянський» Закон про мови Української РСР, прийнятий 1989 року. Але сучасного мовного законодавства, яке б регулювало цю сферу – немає.

«Якщо навіть є якійсь вакуум, то це не означає, що цей вакуум має заповнити орган, який не має повноважень для вирішення подібних питань. Облрада могла тільки звернутися до Верховної Ради із проханням та своїми пропозиціями врегулювати мовне питання», – каже політик.

Читайте також: Ще трьом російським діячам культури заборонили в’їзд до України