Закон про е-декларації ухвалили з правками. Це добре, але купу всього сховали

• Платники податків мають заповнювати електронні документи замість паперових з 2016 року. Вони вносилися у спеціальний реєстр, який був у публічному доступі.
• Подання е-звітів зробили необов’язковим на початку березня 2022 року. НАЗК повідомило пояснило так: до перемоги над Росією декларанти не повинні витрачати час на заповнення та подання декларацій.
• Вперше ВРУ проголосувала за повернення 5 вересня 2023 року. Президент наклав технічне вето на закон через правку, яка залишала реєстр закритим. Закон з нормою про відкриття бази ухвалили 20 вересня. 

Разом з відкриттям декларацій парламентарі ухвалили низку неоднозначних правок. Так, деякі зміни не спрощують систему декларування, а навпаки її ускладнюють. Зокрема, у чиновників з’явиться можливість приховувати повну інформацію про деякі активи, а також не вказувати частину нерухомості. 

Заборона розповідає про нюанси переголосованого закону про повернення е-декларування.

Е-звіти: Рада ухвалила закон №9534

Подання е-звітів зробили необов’язковим на початку березня 2022 року. Вперше український парламент проголосував за ухвалення законопроєкту щодо його повернення 5 вересня 2023 року. Затвердили текст з нормою, яка передбачає, що реєстр декларацій залишиться закритим ще на один рік, тобто принаймні до вересня 2024 року.

Рішення викликало суспільний резонанс, адже воно по суті є фантомним. Найбільше занепокоєння викликало те, що відновити відкриту електронну звітність вимагали представники ЄС та країн G7: це важлива частина євроінтеграції України та ефективної співпраці з МВФ. Зареєстрована петиція щодо відкриття реєстру набрала необхідну кількість голосів, але відповідь від Зеленського так і не отримала. Однак технічне вето президент таки наклав 12 вересня.

Верховна Рада переголосувала документ 20 вересня 2023 року вже з правкою про відкриття реєстру е-декларацій. Ініціативу підтримав 341 народний депутат. Після підписання документа президентом е-звіти мають відкрити не пізніше, ніж через 60 днів.

«Разом з відкриттям декларацій парламентарі ухвалили низку вкрай сумнівних правок. Деякі зміни не спрощують систему декларування, а навпаки — її ускладнюють, будуючи величезні цар-балкони з правил та винятків. Інші ж — взагалі розбалансовують та послаблюють правила декларування. В майбутньому це все знову треба буде виправляти», — зазначили в українській філії міжнародної антикорупційної організації Transparency International.

Ключові підводні камені кінцевого документа:

• прописано дозвіл не вказувати у деклараціях орендовану нерухомість до 75 кв. м, якщо витрати на неї компенсуються;
• з кола декларантів випадають керівники та заступники керівників відокремлених підрозділів та філій юридичних осіб;
• НАЗК забороняється перевіряти ті відомості з декларацій, які вже були перевірені раніше без виявлених порушень;
• можливість приховувати всю інформацію про один і той же актив, який можна вказати лише в одному розділі декларації — наприклад, отримані гроші як подарунок можна вказати в розділі про грошові кошти, де треба зазначити суми та валюти грошей. При цьому в розділі про доходи їх вже вказувати не обов’язково, а джерело подарунка вказується там;
• скасування перевірок нерухомості та автівок декларантів, власниками яких вони стали до того, як офіційно стали держслужбовцями.

Електронне декларування: що це таке

Систему запустили в Україні у 2016 році. Платників податків (саме підприємців, народних депутатів, суддів та чиновників) зобов’язали заповнювати замість стандартних паперових звітів електронні. Документі публікуються на спеціальному онлайн-сервісі Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), який є у публічному доступі.

Несвоєчасна подача передбачає штраф, а за декларування свідомо неправдивих відомостей або умисне неподання декларації може каратися позбавленням волі на строк до двох років без права обіймати певні посади на три роки.

Електронний звіт має містити інформацію про:

• рухоме і нерухоме майно;
• об’єкти незавершеного будівництва;
• транспорт;
• інші види рухомого майна на додаток до транспортних засобів;
• цінні папери, коштовності;
• доходи за основним місцем роботи і діяльності за сумісництвом;
• готівку;
• інтелектуальну власність;
• майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних зарплат.

Раніше Заборона розповідала петицію щодо внесення змін у процедуру отримання громадянства України. Вимагають дозволити громадянам РФ, які хочуть отримати український паспорт, відмовлятися від російського без згоди країни-терористки.