Читаєте зараз
Бунт? Чи революція? В Казахстані спалахнули протести

Бунт? Чи революція? В Казахстані спалахнули протести

Markiian Oliiarnyk
Казахстан
  • В Казахстані від початку січня 2022 року відбуваються масові протести.
  • Їхньою передумовою стала вимога знизити вартість газу на АЗС.
  • Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запросив ввести війська: 6.01.2022 перекинуті армійці Росії й Білорусі.

В Казахстані 2 січня 2022 року розпочалися протести. Причиною стало різке підвищення цін на газ на АЗС через начебто перехід ціноутворення на ринкову модель. Перші бунти були зафіксовані в Жанаозен, так званому нафтовому місті. Щодоби протести поширилися великими містами: люди спробували захоплювати акімати та адмінбудівлі.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся по допомогу до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), військового альянсу під проводом Росії. Вночі військові ОДКБ (зокрема РФ та Білорусі) неофіційно проводили зачистики у великих містах. Ситуація 6 січня ще більше загострилася: іноземний контингент офіційно прибув до Казахстану.

Заборона розповідає про події в державі Центральної Азії, де вже 30 років править один клан Назарбаєвих.


Протести в регіонах Казахстану: причини

Ще на початку 2021 року вартість газу в Казахстані становила 38 тенге за літр. 31 грудня 2021 року ціна сягнула 100 тенге, з 1 січня 2022 року — до 120 тенге (близько 7 гривень) за літр.

Зростання ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів в країні, викликало хвилю незадоволення. Люди вимагали знизити ціну на газ вдвічі — до 50-60 тенге за літр. 

2 січня 2022 року розпочалися протести. Жителі міста нафтовиків Жанаозен опублікували відеозвернення, після чого десятки людей вийшли на мітинг і перекрили дороги у центрі міста.

Вимоги протестувальників в Жанаозені. Відео: LADAKZ Резерв/YouTube

Вони вважають несправедливим, що люди змушені вимагати доступності газу в багатій на вуглеводні країні.

У містах Жанаозен та Актау люди провели ніч на центральних майданах. До них прибували жителі сусідніх регіонів: з міст Уральськ та Актобе. 

Вже станом на 4 січня 2022 року аналогічні демонстрації охопили й інші міста Казахстану: Алмати, Тараз, Шимкент, Кокшетау.

В Мангістауській області більшість транспорту заправляється скрапленим газом, але нинішній розмір заробітної плати робить це пальне недоступним для людей. Також жителі цієї області вимагали, щоб їх забезпечили постійним запасом газу, оскільки вони стикалися зі збоями подачі.

На тлі протестів у Казахстані почали фіксувати перебої зі зв’язком. Стали недоступними месенджери Telegram, WhatsApp, Signal.

Що відбувається в Казахстані зараз

5 січня 2022 року президент Казахстану Касим-Жомрат Токаєв відправив у відставку уряд за вимогою мітингарів. Обов’язки прем’єр-міністра тимчасово виконуватиме Аліхан Смайлов  —  перший заступник прем’єр-міністра Казахстану. Також Токаєв звільнив Кримбека Кашербаєва з посади держсекретаря, а його місце посів помічник президента Ерлан Карін.

Токаєв також підписав укази про запровадження надзвичайного стану в Мангістауській області та місті Алмати, де тривають сутички учасників протесту проти підвищення ціни на газ та силовиків. Надзвичайний стан запровадили з 1:30 5 січня до опівночі 19 січня 2022 року (комендантська година: з 23:00 до 7:00), обмежено в’їзд та виїзд із зазначених регіонів та заборонено організацію і проведення мирних зборів.

5 січня режим надзвичайної ситуації був введений у столиці Казахстану — Нурсултані.

Ціни на газ знизили, але це не допомогло.

Штурми адмінбудівель у Казахстані

5 січня, приблизно о 10:40 за Києвом, протестувальники в Алмати розпочали штурм акімату. За даними ORDA, на площі Республіки перед акіматом зібралося близько 10 тисяч осіб, озброєних гумовими дубинками. Силовики, що засіли в адміністративній будівлі, закидують натовп світло-шумовими гранатами.

Штурм акімату Алмати, 5 січня 2022 року. Відео: RESSENTIMENT/Telegram

Повідомляється, що частині протестувальників вдалося пробитися всередину акімату. Невдовзі після штурму у будівлі розгорілася пожежа. За словами заступника акіма Алмати Єржана Бабакумарова, усіх працівників вдалося успішно евакуювати. «Був штурм. Встигли вивести всіх, частина співробітників працює дистанційно», — заявив він.

Пожежа в будівлі акімату Алмати, 5 січня 2022 року. Відео: RESSENTIMENT/Telegram

За даними Telegram-каналу RESSENTIMENT, всередині та біля будівлі акімату лунають вогнепальні постріли. За непідтвердженою інформацією, вже є загиблі. Зазначається, що вогнепальні постріли лунають і на вулицях Алмати, де продовжуються сутички протестувальників із силовиками.

Інша група протестувальників штурмувала резиденцію президента Казахстану в Алмати, де, за словами очевидців, також розгорілася пожежа. Близько 13:30 за Києвом їм вдалося захопити будівлю. Повідомляється, що неподалік від резиденції пролунало кілька вибухів.

Раніше 5 січня група протестувальників у Шимкенті намагалася захопити будівлю місцевого акімату. Їм вдалося пробитися всередину, але через деякий час силовики їх витіснили за межі адмінбудівлі. За даними ORDA, внаслідок сутичок під час штурму постраждало щонайменше 38 осіб, більшість з яких — представники поліції.

Також штурм акімату зараз відбувається у місті Актобе. Повідомляється, що біля адмінбудівлі пролунав потужний вибух.

Потужний вибух біля будівлі акімату в Актобе, 5 січня 2022 року. Відео: RESSENTIMENT/Telegram

Варто зазначити, що у сутичках з протестувальниками в різних регіонах Казахстану беруть участь далеко не всі представники силових структур. За словами очевидців, деякі офіцери добровільно здають свою зброю і переходять на бік революціонерів або просто відмовляються виконувати накази керівництва.

За даними RESSENTIMENT, близько 12:00 за Києвом в аеропорту Алмати приземлився російський літак ІЛ76 з невідомим вантажем.

Ввели війська ОДКБ

Ввечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся по допомогу до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), військового альянсу під проводом Росії, пише ВВС.

В ОДКБ входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія та Таджикистан. За офіційними даними, чисельність складає близько 3 600 людей. Туди входять спеціально підготовлені військові, поліцейські та цивільний персонал.

Після звернення Токаєва прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки ОДКБ, повідомив про рішення направити колективні миротворчі сили до Казахстану «на обмежений в часі період з метою стабілізації та нормалізації обстановки в цій країні».

Протягом ночі з 5 на 6 січня у великих містах провидилися зачистки: це вже не поліція з Нацгвардією, а армія.

Мінздрав Казахстану повідомив про тисячі постраждалих, близько 400 госпіталізованих, вбиті є, але точних даних немає.

Вимоги протестувальників

Якщо на початку бунту люди вимагали повернути ціни на газ до рівня 2021 року, то за кілька днів заклики стосувалися вже й зниження вартості продуктів та вирішення питання безробіття. Станом на 5 січня 2022 року, у Жанаозені, звідки й почалися масові протести по всій країні, активісти висунули владі п’ять вимог:

  • зміна авторитарного політичного режиму;
  • проведення народних виборів акімів у кожній області та місті;
  • повернення Конституції 1993 року;
  • громадські активісти не повинні переслідуватися владою;
  • правити областями повинні люди «поза системою».

Народний комітет Казахстану висунув свої вимоги:

  • зниження цін на продукти харчування;
  • зниження цін на паливно-мастильні матеріали;
  • зниження пенсійного віку — 58 для жінок і 60 для чоловіків;
  • повна відставка уряду;
  • звільнення усіх затриманих під час демонстрацій активістів;
  • підвищення заробітної плати;
  • ліквідація усіх дочірніх підприємств національних компаній;
  • скасування утилізаційного збору;
  • скасування платних доріг;
  • підвищення мінімальної пенсії;
  • підвищення соціальної допомоги дітям;
  • зустріч з президентом Касимом-Жомартом Токаєвим, політичні вимоги.

Звернення президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва

5 січня, близько 15:00 за київським часом, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив з офіційним зверненням щодо масових акцій протесту в країні. Він зазначив, що Нурсултан Назарбаєв більше не очолює Раду безпеки Казахстану, а його функції виконуватиме сам Токаєв.

«Як президент я зобов’язаний захищати безпеку і спокій наших громадян, турбуватися про цілісність Казахстану. Прийняті мною заходи націлені на благополуччя багатонаціонального Казахстану. Але цих заходів поки не достатньо. Тому як глава держави і, відсьогодні, голова Ради безпеки, я маю намір діяти максимально жорстко», — заявив президент Казахстану.

Масові протести по всій країні він охарактеризував як «ретельно продуманий план фінансово мотивованих заколотників» і заявив, що за будь-яких обставин він не збирається тікати зі столиці. Щодо сутичок в Алмати Токаєв підтвердив, що серед представників поліції є загиблі та важко поранені і звинуватив протестувальників у тому, що вони «знущаються з полонених силовиків, застосовують насильство до жінок та грабують магазини».

Раніше Заборона розповідала про те, що наприкінці 2021 року в Казахстані скасували смертну кару, тепер на пострадянському просторі тільки в Білорусі лишилася найвища міра покарання.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору