Стерненко отримав рік умовно. Суд визнав, що розбою не було, але підтвердив факт викрадення

Наприкінці лютого 2021 року Приморський суд Одеси засудив Сергія Стерненка і Руслана Демчука до семи років і трьох місяців ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». Суд погодився з позицією обвинувачення, що у 2015 році ті викрали і катували депутата проросійської партії «Родина» Сергія Щербича. Через це рішення в Києві та регіонах пройшли акції на підтримку Стерненка — протестувальники вимагали відпустити одеського вуличного активіста на волю і провести судову реформу. Сьогодні вирок по цій справі оскаржили в апеляційному суді: Стерненка визнали винним у викраденні Щербича, але термін притягнення до відповідальності сплив — тому Стерненко отримав рік умовно за зберігання одного патрона. 

Що це за справа?

Ще у 2015 році Сергія Стерненка і Руслана Демчука затримали за підозрою у розбійному нападі та викраденні тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Цей чоловік відомий тим, що керував осередком проросійської партії «Родина», а під час Євромайдану його помічали разом із тітушками. 

Щербич стверджував, що 24 квітня 2015 року йому зателефонував Руслан Демчук, який запропонував зустрітися на наступний день біля заправки у селі Фонтанка під Одесою. Той погодився. 

За матеріалами справи, на місці зустрічі Щербич сів на заднє сидіння машини. За кермом був Демчук, поруч із ним — Стерненко. Чоловіки говорили на загальні теми, аж поки з обох боків до Щербича не підсіли ще двоє невідомих у масках. Нібито за вказівкою Стерненка ті почали бити депутата, а Демчук завів машину і повіз його «на підвал». Щербич намагався вистрибнути із машини — тоді Стерненко тричі вистрілив у нього з травматичного пістолета. 

Далі Щербича відвезли у невідоме місце, де чоловіка катували, зокрема затискали пальці плоскогубцями. Від депутата вимагали відмовитись від мандата. Щербича обшукали й забрали сім-карти, банківську карту, дозвіл на носіння травматичного пістолета «Форт-12» і 300 гривень. Усі переміщення слідство підтверджувало трафіком телефонних дзвінків Стерненка, Демчука і Щербича.  

За версією слідства, Щербичу погрожували: якщо він не відмовиться від мандата, тоді «до нього і членів його сім’ї будуть застосовані більш жорстокі дії, спрямовані на заподіяння фізичних страждань і позбавлення життя». Потім Щербича відпустили. Він звернувся до міліції.

Правоохоронці відкрили справу за трьома статтями Кримінального кодексу: частина 2 статті 187 — напад з метою заволодіння чужим майном, пов’язаний із застосуванням насильства; частина 2 статті 146 — викрадення людини та незаконне позбавлення волі; частина 1 статті 263 — незаконне носіння, зберігання та придбання зброї.

23 лютого суд виніс вирок за двома статтями: про напад з метою заволодіння майном і незаконне носіння зброї. Стерненко й Демчук отримали сім років і три місяці в’язниці з конфіскацією половини майна. 

Протести

Стерненко відразу заявив, що справа політична. Він закликав своїх прихильників виходити на акції протесту. Вони пройшли в багатьох містах України — протестувальники вимагали відпустити Стерненка і реформувати судову систему. 

Ось як Стерненко та його захист пояснювали, що справа сфабрикована: обшуки в Стерненка проходили без адвоката, а стартовий пістолет, який тоді знайшли у квартирі, експертиза визначила як вогнепальну зброю. 

Піком протестів стала акція 20 березня 2021 року до дня народження Стерненка під Офісом президента у Києві. Її учасники кидали фаєри, петарди й шумові гранати, облили будівлю Офісу фарбою та залишили на її стінах надписи, зокрема «Лох», «Аваков чорт», «Волю політв’язням», «ACAB». Також протестувальники розбили скло у дверях будівлі. Поліція оголосила підозри сімом учасникам протесту за статтею «хуліганські дії із застосуванням зброї або предмета для завдавання тілесних ушкоджень».

9 квітня Одеський апеляційний суд змінив запобіжний захід Стерненкові та Демчуку на цілодобовий домашній арешт. Через сім днів почався розгляд апеляції.

Що сказав Апеляційний суд?

31 травня Апеляційний суд Одеської області виправдав Стерненка за статтею «розбій», але визнав винним за статтею «незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами» та засудив до 3 років позбавлення волі із заміною на один рік умовно.

На думку суду, сторона обвинувачення не спростувала аргументів захисту про те, що розбій могли вчиняти інші невстановлені особи, а не Стерненко й Демчук. Зокрема, прокурори не довели, що саме Стерненко та Демчук заволоділи майном Щербича, а не він сам його втратив. 

За статтею 263 суд підтвердив провину Стерненка за зберігання одного бойового патрона калібру 5.45 мм. Але водночас судді не визнали вогнепальною зброєю стартовий пістолет, знайдений під час обшуків. 

За статтею про викрадення суд підтвердив вину Стерненка й Демчука. На думку колегії, це підтверджують трафік телефонних дзвінків, судово-медична експертиза, слідчий експеримент та покази потерпілого. Але строк притягнення до відповідальності закінчився, тому Стерненка та Демчука звільнили від покарання. 

Юридична компанія Міллер, яка захищала Стерненка й Демчука в суді, подаватиме касаційну скаргу, оскільки не погоджується з рішенням по статті 263 щодо одного патрону. 

Інші справи щодо Стерненка

Це не єдина кримінальна справа, у якій фігурує Стерненко. Його також звинувачують у зіткненнях в Міському саду Одеси у 2017 році, де постраждав тодішній начальник Одеської поліції Дмитро Головін, а також у сприянні збуту наркотиків. 

Але найгучнішою стала інша справа: під час третього замаху на себе Стерненко смертельно поранив ножем свого нападника Івана Кузнєцова. Цю подію зараз кваліфікують як умисне вбивство й незаконне носіння холодної зброї. Стерненко і його захист стверджують, що той рятував власне життя та діяв у рамках законного самозахисту.

Стерненко переконаний: усі три напади на нього замовив мер Одеси Геннадій Труханов, мотив — перешкоджання забудові міста, зокрема Літнього театру. Сам Труханов ці звинувачення і хід справи не коментує.