У Вірменії вимагають відставки прем’єр-міністра через угоду з Азербайджаном: у чому справа 

• Десятки тисяч демонстрантів 26 травня вийшли на акцію протесту у столиці Вірменії, вимагаючи відставки голови уряду Нікола Пашиняна.
• Це сталося після того, як Єреван погодився передати контроль над чотирма прикордонними селами Азербайджану відповідно до угоди про делімітацію кордону.
• Азербайджан і Вірменія мають інші невирішені територіальні суперечки попри підписану у вересні 2023 року угоду про припинення вогню.

Внаслідок ескалацій конфлікту у 2020 та 2023 роках територія колишнього Нагірного Карабаху та прилеглі райони перейшли під контроль Баку. Анклави та прикордонні села залишалися єдиними спірними ділянками між двома країнами. Однак домовленості з розподілу територій різко критикують у Вірменії.

Заборона розповідає про політичні рішення уряду Вірменії.

Демілітаризація кордону Вірменії та Азербайджану: що за угода

Прикордонна служба Азербайджану 24 травня взяла під контроль чотири села в Газахському районі на кордоні з Вірменією. Розмір території, повернутої Баку згідно з угодою про делімітацію кордону, становить 6.5 км², пише Reuters.

Вірменія заявила про повернення державі населених пунктів у квітні 2024 року. Сторони вважають, що це важливий крок назустріч мирній угоді між двома країнами. 

Внаслідок Другої карабаської війни 2020 року та зіткнень у вересні 2023-го територія колишнього Нагірного Карабаху й семи прилеглих до неї районів, які перебували під контролем вірменських сил понад 30 років, перейшла до Азербайджану. При цьому невирішеним залишився тільки один пункт щодо територіальних суперечок між країнами — анклави та чотири прикордонні села.

На території Вірменії вісім азербайджанських сіл: 

• Юхари-Аскіпара (вірменська назва — Верін-Воскепар);
• Ашаги-Аскіпара;
• Бархударли;
• Софулу;
• Баганіс-Айрум;
• Кизил-Гаджили;
• Хейрімлі Газахського району;
• село Кяркі (вірменська назва — Тігранашен) Нахічеванської Автономної Республіки. 

Чотири з них азербайджанська сторона вважає неанклавними, оскільки вони розташовані на прилеглій до Азербайджану території на кордоні з Вірменією. Інші ж повністю оточені землями Вірменії. Водночас Вірменія на території Азербайджану має один анклав — Арцвашен. Азербайджанці називають це село Башкендом.

Процес делімітації кордону фактично стартував з середини квітня 2024 року. Незабаром також розпочалась процедура демаркації кордону, тобто, встановлення прикордонних стовпів. Тоді ж розпочалися перші мітинги у Вірменії.

Уточнення якраз і розпочали з окремих ділянок Тавуської області, де розташовані чотири неанклавні села. Це рішення уряду прем’єр-міністра Нікола Пашиняна викликало масові протести громадян. Вони закликали урядовця піти у відставку, оскільки вважають його політичні рішення зрадою.

Вже 4 травня з села Кіранц Тавушського району стартував марш проти делімітації та демаркації кордону з Азербайджаном. Його очолив неполітичний рух «Тавуш за Батьківщину». Пізніше, 9 травня, регіональний марш переріс у масштабну акцію проти політики влади Вірменії на центральній площі столиці.

Опозиція висуває архієпископа Вірменської апостольської церкви та лідера руху Баграта Галстаняна на посаду прем’єр-міністра. Від чинного голови уряду вимагають скласти свої повноваження.

«Ми провели безліч зустрічей з представниками політичних партій, громадських організацій. Усім зрозуміло, що на посаді прем’єр-міністра нам потрібна людина, яка зможе згуртувати народ, яка не залежатиме ні від кого. Нам потрібна людина, у якої прямо протилежні чинній владі цінності, який знає, що таке батьківщина», — заявив на мітингу учасник протестного руху Гурген Мелікян.

Учасники протесту 26 травня перекривали вулиці в центрі Єревану, правоохоронці провели більш як 10 затримань. Демонстрації продовжилися вранці 27 травня на заклик Галстаняна. Він попросив заморозити його 30-річну церковну службу, наголосивши, що бере участь не в політичному, а в національно-визвольному русі. Протестувальники заблокували ще кілька столичних вулиць, а також траси з Єревана до Армавіра, Аштарака та Севана, і дороги з Гюмрі.

Відставка Пашиняна: чи реально це

Добровільно Нікол Пашинян не піде. Натомість представники опозиційних політичних сил — «Національно-демократичний полюс», «Просвічена Вірменія» та «Честь маю», — намагаються ініціювати у парламенті процедуру відставки очільника уряду шляхом оголошення вотуму недовіри. Однак для внесення відповідного законопроєкту потрібно зібрати щонайменше третину голосів, вважає політолог Олександр Маркаров

«Наразі в опозиції немає можливості ініціювати процедуру імпічменту Пашиняна шляхом парламентської процедури через недостатню кількість голосів. Серед політиків має бути розуміння та згода, хто прийде на зміну Пашиняну. Тобто має бути затверджена кандидатура, і тільки тоді має відбутися голосування в парламенті. Рішення про відставку чинного уряду мають підтримати понад 50% депутатів», — підсумовує вірменський політолог Тигран Кочарян.

Нагірний Карабах: як закінчився конфлікт

Бойові дії у Карабаському регіоні поновилися 19 вересня 2023 року. Тоді Азербайджан оголосив про початок антитерористичних заходів локального характеру начебто з метою відновлення конституційного ладу. Було висунуто ультиматум — розформування органів влади, повне роззброєння армії Карабаху та виведення військ Вірменії. Вже 20 вересня уряд Нагірного Карабаху підписав угоду про припинення вогню, що фактично означало капітуляцію.

Угоду про припинення вогню підписали на таких умовах:

• виведення вірменських підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців із зони розгортання російського миротворчого контингенту;
• розформування та повне роззброєння військових «армії оборони Нагірного Карабаху»;
• виведення важкої техніки та озброєнь з території Нагірного Карабаху з метою їхньої якнайшвидшої утилізації;
• питання «про реінтеграцію, забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху, а також питання забезпечення життєдіяльності населення Нагірного Карабаху в рамках Конституції Азербайджану, згідно з досягнутою домовленістю обговорюватимуться на зустрічі між представниками місцевого вірменського населення та представниками центральної влади Азербайджанської Республіки, яка місті Євлах 21 вересня 2023 року та в ході наступних зустрічей»;
• у Степанакерті (столиці НКР) визнали центральну владу Азербайджану;
• Азербайджан має надати коридор для евакуації.

Раніше Заборона розповідала про перемогу Ільхама Алієва на позачергових президентських виборах в Азербайджані. Алієв пов’язав рішення з військовою операцією у Нагірному Карабасі.