Місяць тому Заборона опублікувала розслідування про вбивство Павла Шеремета. Ось як фігуранти й відомства на нього відреагували
22 і 23 вересня Заборона опублікувала велике розслідування про вбивство нашого колеги Павла Шеремета (ось перша, а ось друга частини). Ми з’ясували, що в справі є еще один поворот, який веде до колишнього міністра податків часів Віктора Януковича Олександра Клименка і до Анатолія Матіоса, який на час вбивства Павла був військовим прокурором. Проте поліція не почала розвивати цю версію. Через місяць після публікації розслідування розповідаємо, як відреагували його фігуранти та державні відомства (спойлер: неоднозначно).
Головне з розслідування Заборони
Через місяць після вбивства Павла Шеремета в поліцію звернулася вимушена переселенка Марина Мацюк, яка жила в Маріуполі. Вона розповіла, що її знайомий Максим Зотов особисто зізнався їй в убивстві журналіста. Максим Зотов — впливовий донецький бізнесмен, тісно пов’язаний з олігаргом-утікачем Олександром Клименком. Той очолював міністерство доходів і зборів за часів президентства Віктора Януковича, а після Євромайдану втік у Москву, де перебуває досі. Клименко також є неформальним власником холдингу «Вісті», куди входила радіостанція, де працював Павло Шеремет. Незадовго до своєї смерті він їздив до олігарга-втікача на зустріч — Шеремет хотів очолити Радіо Вісті, але перемовини закінчились нічим.
Версія, яку розповіла Марина Мацюк, виглядає фантастично — важко уявити, що Зотов вирішив зізнатися своїй знайомій в убивстві. Тому не виключено, що вона обмовила Зотова навмисно. Це могло бути вигідним колишньому воєнному прокурору Анатолію Матіосу, який незадовго до смерті Шеремета отримав контроль над справою Клименка. А ще дружив із журналістом — вони бачилися уквально за декілька днів до смерті Шеремета, обговорюючи, зокрема, і олігарха-втікача. У 2017 році військова прокуратура затримала кількох підлеглих Клименка в межах так званої «вертолітної справи», однак вже за рік всі затримані опинилися на свободі.
Як відреагували державні відомства
Після того, як Заборона опублікувала першу частину розслідування про те, хто такий Максим Зотов і як він пов’язаний з Олександром Клименком, з нами зв’язався спікер міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко. Він сказав, що поліція перевірила показання Мацюк — зокрема, її чоловік повідомив слідчим, що в Мацюк і Зотова «давній конфлікт». Тож слідчі не взялися відпрацьовувати цю версію. Видання «Бабель» крім Артема Шевченка посилалось ще й на анонімне джерело, яке повідомило, що версію Мацюк перевіряли «багато оперативників» і вона не підтвердилась. Проте ні допиту Миколи Мацюка, ні опрацювання Зотова в матеріалах справи, які є в розпорядженні Заборони, немає.
Ми відправили в МВС та Генеральну прокуратуру запити, де просили розповісти, чи допитували слідчі Максима Зотова й Анатолія Матіоса, а також чи перевірили вони версію Мацюк. ГПУ ми попросили повідомити, чи долучать матеріали розслідування Заборони до справи. Це особливо важливо, оскільки незабаром має розпочатись розгляд кримінальної справи по відношенню до нинішніх підозрюваних в убивстві Шеремета: Андрія Антоненка, Яни Дугарь та Юлії Кузьменко. Щоправда, через місяць (а це визначений законом максимальний термін для реакції на подібні запити) відповідей ми не отримали. У МВС кажуть, що «готують відповідь», у ГПУ під час телефонної розмови заявили, що Заборона — це громадська організація, а не зареєстроване медіа, а тому вони можуть не відповідати на наш запит. Хоча це не так — відомства зобов’язані відповідати на журналістські запити незалежно від реєстрації ЗМІ.
Як відреагував Зотов
У процесі підготовки розслідування журналісти Заборони неодноразово намагалися зв’язатися з усіма згаданими в матеріалі. Після публікації нашого матеріалу газета «Вісті», яка належить Клименку, зв’язалась із Зотовим. Він заявив, що живе у Києві, а не в Підмосков’ї, і як доказ показав свою фотографію зі свіжим номерем газети «Вісті» на фоні бізнес-центру «Гулівер». Там розташований не лише офіс газети, але й офіс бізнес-клану Епелів, з яким пов’язаний Зотов — він одружений на Ользі Епель. Проте слова Зотова, що він постійно живе в Києві, викликають сумніви — він зареєструвався як приватний підприємець у Красногорську. За законом, така реєстрація можлива лише за адресою прописки.
Зотов розповів журналістам, що близько 30 років не був у Маріуполі. Ми припускаємо, що це не так: у 2015-16 роках відбувалася примусова перереєстрація бізнесу та рахунків на підконтрольній Україні території. Низка компаній та ФОП Зотова були перереєстровані в травні-червні 2016 року в Маріуполі.
Зотов заявив, що в нього був конфлікт із Мацюк нібито 10 років тому, і після публікації Заборони він подав у поліції заяву про надання нею неправдивих свідчень. Крім того, Зотов сказав, що Анатолій Матіос та його підлеглі тиснули на нього, вимагаючи дати «наклепницькі свідчення про Клименка». Джерело з близького оточення Зотова також повідомило Забороні, що через погрози з боку військового прокурора той був змушений виїхати до Ізраїлю, де живе батько його дружини, Михайло Епель, і повернувся нібито тільки після перемоги Зеленського на президентських виборах. На прохання Заборони дати інтерв’ю нашому виданню ні Зотов, ні його юристи не відгукнулися.
Ми запитали в поліції, чи отримало відомство заяву від Зотова і чи буде розслідувати надання Мариною Мацюк неправдивих свідчень, однак не отримали відповіді.
Як відреагував Клименко
Незабаром після виходу розслідування з Забороною зв’язався адвокат Юрій Захарченко, який представляє інтереси Олександра Клименка. Він вимагав видалити з розслідування всі згадки Клименка, тому що вони «ганьблять честь і гідність» олігарха.
Такі ж претензії надійшли й іншим медіа, які опублікували матеріал Заборони або новину про це. Заборона запропонувала Клименко дати нам інтерв’ю і викласти свою позицію, однак він коментарів так і не дав.
Як відреагував Матіос
Після публікації розслідування ми ще раз зв’язалися з Анатолієм Матіосом, попросивши його про коментар. Матіос запитав нашого журналіста Самуїла Проскурякова, чи є один із фігурантів розслідування Владислав Дрегер його братом. Далі він написав: «Вас звуть Самуїл або Самвел? Це дуже важливо для іншої групи журналістів Justice for Black Cash Matter [мабуть, це відсилання до гасла Black Lives Matter] запитайте у них про мою думку!».
Що зараз відбувається зі справою Шеремета
У слідства є три основних підозрюваних — це музикант і військовий Андрій Антоненко, докторка і волонтерка Юлія Кузьменко і медсестра Яна Дугарь. За версією слідства, вони вбили Шеремета, щоб «дестабілізувати ситуацію в країні». Підозрювані заперечують свою провину. Заборона вже детально писала про те, що в цій справі багато чого не сходиться. Наразі досудове розслідування закінчено, справу розглядає Печерський суд, залучили суд присяжних.
Після виходу розслідування, під час судового засідання 28 вересня, адвокат Людмили Шеремет Андрій Лещенко попросив суд долучити до матеріалів справи публікацію Заборони, і захист підозрюваних погодився. Однак суд відмовив, мотивувавши це тим, що на засіданні розглядалося питання про запобіжний захід. А на останньому засіданні, яке відбулося 21 жовтня, і куди через коронавірус пустили лише операторів телеканалів, суд відмовився допитати президента Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і колишніх генпрокурорів Юрія Луценка та Руслана Рябошапку. Про це просив захист. Суддя пояснила, що ці особи не були безпосередніми свідками вбивства.
