Читаєте зараз
Майже щотижня подільські заклади атакують ультраправі. Пояснюємо, чому це стосується всіх

Майже щотижня подільські заклади атакують ультраправі. Пояснюємо, чому це стосується всіх

Polina Vernyhor
Ультраправі потрощили вікна у «Хвильовому», а поліція нічого не робить

Листопад став непростим місяцем для київського Подолу. Майже щотижня там відбувалися «рейди» ультраправих, переважно спрямовані проти трьох закладів — бара «Хвильовий» та клубів К41 і Closer. Увечері 26 листопада у «Хвильовому» невідомі напали на охоронців та потрощили шибки і меблі. На місці інциденту знайшли стікери ультраправої організації Centuria. Ультраправе насильство на Подолі — не новина, але якщо раніше від нього потерпали пересічні люди, то зараз це організовані напади на бізнес. В обох випадках поліція ніяк не реагує. Журналістка Заборони Поліна Вернигор розібралася, чому ультраправі стали атакувати подільські заклади та як до цього причетне Подільське управління поліції.


Поділ можна назвати історичною територією в контексті ультраправого насильства. Все почалося ще з ранніх 2000-х, коли на Подолі розгорталися протистояння між субкультурами. Тоді наці-скінхеди, а потім і праві футбольні фанати, нападали на анархістів, неформалів та фанатів футбольного клубу «Арсенал» — серед останніх було багато антифашистів та інших прихильників лівих ідей. 

Після Революції гідності все змінилося. Ультраправі сили більше легітимізувалися в суспільстві. Вихідці з вуличних організацій почали створювати політичні партії та набирати вагу у владі. Водночас ліві ідеї сильно дискредитувалися, оскільки їхніх прибічників почали прирівнювати до пошановувачів «русского мира».

Втім, після 2014 року в Україні почали укріплюватися й демократичні сили: з’явилися нові правозахисні організації, які займалися зокрема й правами нацменшин, ЛГБТ+ та жінок. Це суперечило ідеям ультраправих, які швидко знайшли собі нових ворогів. Незмінним у всій цій історії залишався лише Поділ — місце, де сконцентрована прогресивна молодь Києва. А от напади ультраправих на подільський бізнес — відносно нове явище.

(не)Ідеологічне протистояння

У червні 2020 року на Подолі відбулася акція, яку ініціювала праворадикальна організація «Традиція і порядок». Кілька десятків людей вийшли на Контрактову площу із великими надрукованими плакатами з написом «Поділ наш». На той момент ультраправі вже кілька років систематично нападали на людей на подільських вулицях.

«Праворадикальні групи почали кошмарити Поділ ще давно, — розповідає Забороні правозахисниця Людмила Янкіна. — У своїх телеграм-каналах вони вже кілька років пишуть про те, що Поділ — це їхній район. Ще півтора року тому вони постійно оголошували так звані «рейди Подолом». Під час таких «рейдів» ці молодики нападали на людей, які їм не подобалися, — причиною міг стати навіть колір волосся. Тоді було незрозуміло, з чим вони боролися: нібито із ЛГБТ+, але далеко не всі, на кого вони тоді нападали, були з ЛГБТ-спільноти».

Останнім часом кілька ультраправих організацій, зокрема «Основи майбутнього» (колишня С14), «Нацспротив», Solaris та Centuria, регулярно атакують три подільські заклади: бар «Хвильовий» та клуби К41 та Closer. Найбільше дістається «Хвильовому»: 6 листопада під час свого «рейду» ультраправі закидали вхід борошном, обмалювали стіни біля закладу нацистськими графіті та кидали світло-шумові гранати, а 26 листопада невідомі виламали там шибки та потрощили меблі.

Уперше такий «рейд» прийшов під «Хвильовий» 22 липня — у день, коли білоруський анархіст Олексій Боленков виграв суд у справі про свою депортацію. Ультраправі активно підтримували ідею вислати Боленкова з України та навіть влаштовували акції на підтримку СБУ, яка намагалася це зробити. За пів року до цієї ситуації Боленков працював охоронцем у «Хвильовому» — та й узагалі донедавна серед охорони і «Хвильового», і К41 були антифашисти.

«Ймовірно, вони шукали його [Боленкова]. Але його там не було. Акція тривала хвилин двадцять — прийшли, покричали, пішли. Але те, що відбувається на Подолі зараз, не можна вважати ідеологічним протистоянням. Це спроба розділити суспільство, поляризувати його», — говорить Забороні співзасновник «Хвильового» Андрій Янковський.

До того ж у Closer ніколи не було на охороні антифашистів. А у «Хвильовому» вони працювали майже два роки, і донедавна це нікого з ультраправих не цікавило, говорить Янковський.

З цим погоджується і Людмила Янкіна: вона вважає, що ультраправі навмисно намагаються звести все до субкультурного протистояння «праві-ліві», коли проблема значно ширша.

«Є злочинна група, яка прикривається ідеологічними поглядами, а насправді просто чинить злочини — найімовірніше, або на замовлення, або під прикриттям поліції», — говорить вона.

Причина, якою ультраправі пояснювали свої «рейди» закладами Подолу, — буцімто розповсюдження там наркотиків. Але це ніяк не пов’язано з реальністю, стверджує правозахисниця.

«На своїй акції 6 листопада ультраправі звинувачували брата ексдепутата Мустафи Найєма Масі Найєма у тому, що він є співвласником «Хвильового» і постачає наркотики у подільські заклади. Що те, що інше далеке від правди. У цій ситуації Масі взагалі мав би подати до суду, бо це наклеп та атака на ділову репутацію», — говорить Янкіна.

За її словами, ультраправі загалом люблять звинувачувати у продажі наркотиків тих, хто попаде їм під руку. Наприклад, 17 жовтня, коли в Ірпені відбувалася акція ультраправих проти ромів, лідер ультраправої організації «Основи майбутнього» Євген Карась звинувачував у покриванні наркомафії «Зміну» та Українську Гельсінську спілку. Обидві організації займаються правозахистом і не мають жодного стосунку до наркоторгівлі. Такі ж звинувачення посипалися і в бік депутатки Ірпінської міської ради Михайлини Скорик, яка захищала ромську громаду в цій ситуації.

«Цю легенду про наркотики породив саме Карась, щоб легалізувати свою діяльність. Це потрібно для того, щоби згуртувати та мобілізувати агресивно налаштованих людей. Тобто наркотики — це певна маніпуляція, яку використали один раз, вона спрацювала в певних обсягах, і тепер вони використовують її усюди», — пояснює Янкіна. 

Алло, поліція?

У нульових тоді ще міліція, якщо бачила субкультурну бійку, намагалася не втручатися в неї. Заяви про напади та побиття тоді мало хто писав, тому і розслідувань не було.

Тенденція бездіяльності щодо ультраправого насильства, схоже, передалася сучасній поліції у спадок від міліції. Адже більшість нападів, які вчиняють ультраправі на Подолі, належним чином не розслідують. Домогтися відкриття провадження у Подільському управлінні Нацполіції буває досить складно — іноді на це йдуть тижні, хоча відкрити його мають упродовж 24 годин після написання заяви. Так, наприклад, було у справі про напад на учасниць Маршу жінок у березні 2021 року.

Якщо зловмисників вдається затримати по гарячих слідах, їх майже одразу відпускають. Так сталося і з нападниками на «Хвильовий». Поліція прибула тільки через 20 хвилин після того, як відвідувачі бару змогли додзвонитися туди — і це при тому, що пішки від відділку поліції до «Хвильового» можна дійти за вісім хвилин, якщо вірити Google Maps. 

Десь через півтори години стало відомо, що затримали 11 нападників. Більшість із них — неповнолітні. Їх повезли у Подільське управління поліції. Про затримання публічно ніхто з офіційних органів не повідомив, а на прямі запитання кореспондентки Заборони правоохоронці відповідати відмовилися. Тільки після того, як під відділок прийшло приблизно 60 людей з подільської спільноти, один із поліцейських таки зізнався, що нападників дійсно затримали і зараз допитують. Також він запевнив активістів, що зараз затриманих точно не планують відпускати. Проте щойно протестувальники розійшлися, у телеграм-каналах ультраправих з’явилося фото затриманих на вулиці під відділком поліції — усміхнених і в супроводі лідера організації «Основи майбутнього» Євгена Карася. 

«Я розмовляв з начальником Головного управління поліції. Той сказав, що їх не могли тримати у відділку більше як три години, бо це було б незаконно. Все через те, що поліція не мала очевидних доказів причетності затриманих до нападу. Просто сказати, що ці люди схожі на нападників і належать до ультраправої організації — не доказ того, що це дійсно вчинили вони. Але ці люди проходять у справі як підозрювані», — говорить Янковський.

Напередодні виходу матеріалу Міністерство внутрішніх справ повідомило, що правоохоронці провели обшуки вдома у кількох фігурантів справи. Також встановили особи близько 30 людей, причетних до нападу на «Хвильовий». Двом з них (2005 та 2006 року народження) уже вручили підозри — їх звинувачують у хуліганстві. Якщо провину доведуть, їм загрожує від трьох до семи років в’язниці.

Після інциденту правозахисники знайшли свідка, який бачив, як поліція напередодні нападу розмовляла з людьми, які трощили «Хвильовий». За цим фактом він написав заяву до правоохоронних органів, розповіла Людмила Янкіна. 

Карась приїхав до відділку поліції ще тоді, коли під ним мітингували противники нападок на подільський бізнес. При цьому, за словами Людмили Янкіної, за пару тижнів до того у цьому ж Подільському управлінні поліції на Карася відкрили два кримінальних провадження за порушення рівноправності громадян та псування майна. Вказівка про відкриття цих справ прийшла з Генпрокуратури, додає Янкіна, бо шансів на те, що подільська поліція відкриє провадження за порушення рівноправності самостійно, майже не було.

«Людина приїжджає до відділку поліції фактично відмазувати нападників на «Хвильовий». Попри відкриті на нього кримінальні провадження він почувається повністю безкарним і доволі фривольно поводиться у відділку. Це означає, що у людини є відчуття, що йому у відділку нічого не буде», — говорить Янкіна.

Під час спілкування з мітингарями біля Подільського управління поліції Карась неодноразово повторював, що «Хвильовий» захищає наркозалежних. На питання, чому він так вважає, Карась відповідав: «Бо ви виходили на мітинг за наркоманів». Він має на увазі рейв-протест біля Подільського управління поліції 21 травня. Тоді приблизно тисяча людей зібралися на знак протесту проти бездіяльності поліції та хаотичних обшуків і затримань на Подолі. Усі три заклади підтримали ту акцію.

«Якщо переводити з «карасівської» мови на людську, то можна виокремити, що ці «рейди» — певна помста за мітинг під мусаркою. Я не виключаю можливості, що їх могли найняти окремі співробітники поліції, які тоді або дістали по шапці, або втратили посаду і тепер вирішили помститися. А можливо, це був і сам очільник Подільської поліції Павло Василенко, якого на тій акції вимагали притягнути до відповідальності», — говорить Янковський.

За листопад Заборона надіслала до Подільського управління поліції два пресзапити щодо всіх цих подій. Відповідь ми отримали тільки на один — і той через місяць, хоча за законом на відповідь держорганам дається 5 робочих днів. У відповіді пресслужби Подільського УП НПУ прогнозовано не було майже жодної конкретики — лише щось на кшталт «ми проводимо розслідування». 

Тоді ми вирішили зателефонувати пресофіцерці подільської поліції Анні Сташок. Проте вона відмовилася відповідати на наші питання — зокрема й про те, чи розслідується зараз ймовірний зв’язок окремих співробітників поліції з ультраправими групами.

Рука руку миє

У соцмережах давно обговорюють теорію, що під час карантину поліція прийшла «збивати данину» із подільських закладів. Тоді «Хвильовий», К41 та Closer нібито відмовилися платити й поліція вирішила нацькувати на них вуличних активістів. Проте співвласник «Хвильового» говорить, що домовлятися із ними ніхто не приходив. Натомість він розглядає можливість того, що план може бути зворотним: спочатку ультраправі нападають, а потім поліція приходить пропонувати захист на платній основі. 

«Не було такого, щоб хтось прийшов до нас, сказав «дайте дєнєг», ми сказали «ні» і на нас нацькували ультраправих. Але, можливо, це спроби тиску. Мовляв, от вам рейди — ідіть домовтеся й тоді вони закінчаться. Але ця версія доволі хитка, бо зараз змінюється керівництво у різних підрозділах київської поліції — це пов’язане зі зміною міністра внутрішніх справ. Ну і після нападу 26 листопада біля входу в бар регулярно стоїть поліцейська машина. Ми за це нікому не платимо», — говорить Янковський.

Про ймовірний зв’язок поліції та ультраправих говорять не перший рік. Наприклад, «покровитель» більшості більш-менш відомих ультраправих груп в Україні, російський неонацист Сергій Коротких (він же Боцман і Малюта) не приховував, що товаришує із сином колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. 

До речі, сам Боцман у 2007 році на камеру погодився співпрацювати з російськими спецслужбами. Водночас українські праворадикальні організації часто влаштовують акції, які б дестабілізували ситуацію в українському суспільстві. Андрій Янковський вважає, що ситуація із цими нападами на Подолі теж може бути вигідна Росії.

«Хтось вливає гроші у створення напруги в суспільстві. Я знаю поки що одну державу, якій це цікаво. Звісно, тупо думати, що Путін дав грошей, щоби закрити «Хвильовий». Я думаю, що у них [ультраправих організацій] є певний бюджет, який вони відпрацьовують — зокрема й на Подолі. Як казала Катя Гандзюк: спочатку вони розберуться з лівими руками правих, потім з правими руками мусорів, а потім прийдуть і за нами — звичайними громадянами. Саме цей пункт і намагаються втілити ці тітушки», — говорить Янковський.

Справа в землі?

Євгена Карася та певні ультраправі організації пов’язують із київськими забудовниками. Мовляв, забудовники наймають молодиків, щоб ті могли розігнати мітинг проти нелегальної забудови або завадити конкурентам

Два з трьох закладів, які зараз атакують ультраправі — К41 та Closer — розташовані у промзоні, у будівлях колишніх пивзаводу та швейної фабрики. Андрій Янковський припускає, що справа може бути саме в територіях, де розташовані клуби. Поділ — ласий шматок для забудовників, адже ціни на житло там доволі високі у порівнянні з іншими районами Києва. Зносити старі будівлі у центральній частині району і будувати там нові навряд хто дозволить, а от за промзону можна й поборотися.

«Можливо, вони [забудовники] хочуть щось побудувати на Подолі і їм не потрібна сильна громада, яка може цьому завадити. Треба розуміти, що заклади, на які зараз нападають, — це не просто бари, де можна випити і піти додому, а місця, де збирається активна молодь, яка першою відгукується на якісь громадські ініціативи», — вважає Янковський.
Ця теза звучить логічно, адже подільська спільнота дійсно доволі рішуче виступає проти незаконних дій забудовників у районі. Наприклад, коли у липні почали зносити унікальну модерністську будівлю «Квіти України», на її захист вийшли сотні киян, серед яких більшість — саме мешканці Подолу.

Така ж ситуація була і з «будинком-монстром» — спорудою, до якої забудовник незаконно добудував чотири поверхи. Завдяки небайдужим містянам Верховний Суд України заборонив вводити в експлуатацію добудовані поверхи.

Що далі?

29 листопада, після того, як ультраправі розтрощили «Хвильовий», під МВС вийшли кількасот людей. Вони вимагали звільнити з посади та притягнути до відповідальності голову Подільського управління поліції Павла Василенка «за бездіяльність та покривання злочинності» та публічно презентувати системний план відновлення безпеки в Києві. Своєю чергою, ультраправі у своїх телеграм-каналах анонсували, що такі «рейди» закладами Подолу відбуватимуться щотижня. 

З одного боку, право на мирний протест закріплене в Конституції України. Янковський каже, що затримувати ультраправих на таких акціях просто так було б неправильно, адже це легітимізувало б хаотичні затримання загалом. З іншого боку, унаслідок цих «рейдів» заклади не можуть нормально функціонувати, а це порушує право на підприємницьку діяльність, також гарантоване Конституцією України.

«Ультраправим не можна заборонити збиратися, але ці зібрання мають бути мирними. Поліція зараз серйозніше ставиться до цього питання, і їх таки затримують у разі провокації. Нас запевнили в поліції, що якщо акції праворадикалів заважатимуть роботі закладів, то їх відтіснятимуть та забезпечуватимуть безпеку відвідувачів», — говорить Янковський.

Така ситуація не на руку і закладам, адже не кожен захоче відвідувати бар чи клуб, під яким мітингують ультраправі. За листопад «Хвильовий» зазнав великих збитків — Андрій Янковський каже, що на це вплинула і червона зона в Києві, і скасовані через «рейди» вечірки, і розбиті шибки, які довелося терміново замінювати. 

«Такі акції — погана реклама для закладу. Але погана реклама — це не перешкоджання підприємницькій діяльності і не порушення закону. Єдине, що зараз може гарантувати безпеку на Подолі, — покарання людей, які напали на «Хвильовий», розслідування діяльності організаторів цих нападів і акцій та притягнення їх до відповідальності», — вважає Янковський.

Людмила Янкіна говорить, що для безпеки на Подолі поліція має розслідувати, хто з її власних співробітників має зв’язки з тими угрупованнями, які тиснуть на подільські заклади. Також, на думку правозахисниці, зараз поліції бракує прозорості в комунікаціях і з жертвами нападів, і з суспільством загалом. 

«За останній час я зрозумів: простих рішень точно немає. Прості відповіді, умовиводи — цим користуються наші опоненти, маніпулюючи суспільством, — вважає співзасновник «Хвильового». — Вони постійно звинувачують нас у тому, чого ми не робимо. Однак жодних фактів не надають. Ми не хочемо уподібнюватися цьому. Це не та країна, яку ми намагаємося будувати».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору