'
Читаєте зараз
Ми місяць розповідали про дружин бойовиків ІДІЛ у подкасті. Ось його короткий переказ

Ми місяць розповідали про дружин бойовиків ІДІЛ у подкасті. Ось його короткий переказ

Katerina Sergatskova
Ми місяць розповідали про дружин бойовиків ІДІЛ у подкасті. Ось його короткий переказ

Заборона випустила перший сезон детективного подкасту «Йди та слухай» — він присвячений жінкам, які слідом за своїми чоловіками поїхали на територію «Ісламської держави». Зараз вони перебувають у в’язницях і більшість із них не може повернутися на батьківщину. У цьому тексті ми коротко переказуємо найважливіше з нашого подкасту, а також пояснюємо, чому ця тема важлива.


Нащо ці жінки взагалі туди їхали?

У 2014 році тисячі людей з усього світу поїхали на територію Сирії, щоби приєднатися до терористичної організації «Ісламська держава». Туди вирушили не тільки бойовики, але і їхні дружини з дітьми, а також жінки, яких покликали заміж. Крім того, по всьому світу працювали вербувальники — вони обманом заманювали жінок до Сирії під різними приводами.

У подкасті ми говоримо з декількома жінками, які з різних причин опинилися в ІДІЛ. А також намагаємося знайти Хадіджу — молоду харків’янку, яку у 2015 році разом із чоловіком і дитиною завербували в «Ісламську державу». Уже кілька років її без успіху розшукує мати Тетяна Кобелева, намагаючись домогтися хоч якогось сприяння й допомоги від української держави й міжнародних організацій.

Вони порушили закон?

Про це ми говоримо в четвертому епізоді подкасту. Міжнародне право не дає однозначної відповіді на питання про те, чи є дружини бойовиків терористками. Деяких жінок засудили за незаконний перехід кордону із Сирії до Іраку, але в основному — за те, що вони були членами «Ісламської держави». Це означає, що вони присягнули терористичній організації й це було зафіксовано в документах ІДІЛ.

Як вони жили в ІДІЛ?

Побутовим аспектам життя на території, підконтрольній «Ісламській державі», присвячений другий епізод подкасту. Жінки не мали права пересуватися поза домом без супроводу й дозволу чоловіка або опікуна, мали носити одяг, що повністю закриває ноги, руки й обличчя. Наші героїні розповідають, що з розваг у них були тільки походи на ринок за їжею й шопінг у торгових центрах. Слухати музику було заборонено. В основному жінки займалися вихованням дітей і приготуванням їжі.

А хто така Хадіджа?

Хадіджа — 33-річна харків’янка, яка у 2015 році разом із сином і вагітна другою дитиною полетіла до Туреччини, звідки її перевезли до Сирії. Її мати Тетяна Кобелева стверджує, що її завербувала сусідка після того, як чоловік Хадіджи, громадянин Йорданії, заборонив їй спілкуватися з будь-ким із колишнього кола друзів і близьких. Востаннє Хадіджа вийшла на зв’язок із матір’ю на початку 2017 року, і відтоді Тетяна Кобелєва шукає можливості дізнатися, що сталося з нею і внуками.

Її дитину знайшли?

Ми знайшли фотографії з Іраку, на яких є дитина, дуже схожа на старшого сина Хадіджи. Після довгого спілкування з нашими героїнями в багдадській в’язниці ми з’ясували, що цей хлопчик перебуває в одній із камер тієї ж в’язниці «Росафа». Ми домоглися дозволу на проведення ДНК-тесту, щоби з’ясувати, чи є ця дитина онуком Тетяни Кобелевої, і найближчим часом зможемо дізнатися це напевно.

А що відбувається з цими дружинами зараз?

Двох наших героїнь, Аню й Рушену, продовжують утримувати в багдадській в’язниці. У них довічні терміни за участь в ІДІЛ. Інша героїня, чеченка з німецьким паспортом Фатіма, живе в Німеччині й намагається знайти своїх рідних, які пропали під час бойових дій у Мосулі. Про те, як вони потрапили до в’язниці, ми говоримо в третьому епізоді подкасту.

Навіщо повертати цих жінок на батьківщину?

Більшість держав, чиї громадяни перебували в ІДІЛ, поступово повертають їх додому з в’язниць Іраку та таборів біженців Сирії. На батьківщині ці люди, як правило, проходять реабілітацію. Декого судять за пропаганду «Ісламської держави», вербування та участь у бойових діях (серед жінок та підлітків були й такі). Повернення своїх громадян на батьківщину вважається важливим етапом для ресоціалізації таких людей. Крім того, у тюрмах і таборах біженців важкі умови життя — особливо для дітей. Про це ми говоримо в четвертому епізоді подкасту.

Хіба це така важлива проблема, що про неї треба говорити?

До осені 2020 року Україна не визнавала відкрито, що в «Ісламській державі» були її громадяни. Однак родички деяких жінок, що опинилися в таборах біженців у Сирії і в’язницях Іраку, звернулися до влади з проханням повернути їх, щоби возз’єднати родини. Як ставитися до сімей, які повертаються з «Ісламської держави» — важливе питання, і суспільство має ставити його перед собою.


Цей подкаст створений за підтримки патронів Заборони й Медіасеті.

Автори: Катерина Сергацкова, Петро Рузавін, Олексій Зеленський, Роман Степанович.

Подкаст доступний на Apple Podcasts, Google Podcasts, Spotify, TuneIn, НВ Подкасти, МЕГОГО Аудіо, Яндекс.Музика й інших платформах. Користувачам Android ми рекомендуємо користоватися платформою Castbox, яка також дає змогу коментувати кожен епізод і спілкуватися з авторами.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій