Читаєте зараз
Розслідування тортур в «Ізоляції» під питанням: що відбувається навколо «департаменту війни», який займається воєнними злочинами

Розслідування тортур в «Ізоляції» під питанням: що відбувається навколо «департаменту війни», який займається воєнними злочинами

Polina Vernyhor
Розслідування тортур в «Ізоляції» під питанням: що відбувається навколо «департаменту війни», який розслідує воєнні злочини

За весь час збройного конфлікту на Сході України назбиралося чимало воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які розслідують в українських структурах. Департамент Офісу генпрокурорки з питань розслідування злочинів, скоєних в умовах конфлікту — центральний орган, який від 2019 року займається цими розслідуваннями. Скорочено його називають «департамент війни». Нещодавно там змінили керівника — а потім змінили ще раз. Заборона розібралася, що відбувається навколо цього органу та чому правозахисники незадоволені змінами.


Про «Ізоляцію» заговорили, коли додому почали повертатися в’язні, які там сиділи. У червні 2014 року в Донецьку бойовики «ДНР» захопили територію культурного фонду «Ізоляція». До війни це був головний культурний центр Донбасу — там відбувалися виставки, лекції, фестивалі. Після того, як бойовики присвоїли ці території, там облаштували «слідчий ізолятор», де й донині катують людей.

Тривалий час в «Ізоляції» перебував журналіст та письменник Станіслав Асєєв. Він навіть видав книжку, де розповідає про звірства, які бойовики вчиняли над ним та іншими бранцями, а за його розповідями зняли декілька документальних фільмів. Днями міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала доповідь про жінок, затриманих на непідконтрольних українському уряду територіях Донецької та Луганської областей. Серед іншого там розповідають історії катувань в «Ізоляції», які тривають і досі.

Крім цього Асєєв активно привертає увагу міжнародної спільноти до «Ізоляції». Нещодавно Управління верховного комісара ООН із прав людини оприлюднило звіт, у якому описане все, що відбувається в «Ізоляції» від 2014 року. Це один із найоб’ємніших звітів про це місце.

«Департамент війни»

В Україні воєнними злочинами займається «департамент війни» — орган, який розслідує кримінальні злочини, вчинені в умовах збройного конфлікту. Його створили в жовтні 2019 року у структурі Генеральної прокуратури України. По суті це основний орган, який формує єдину практику з розслідувань тяжких злочинів та порушень прав людини. У роботі департамент звертається до міжнародної практики. «Ізоляція» — одна зі справ, яку курують робітники цього департаменту. 

До того як орган почав працювати, у країні взагалі не вели статистику справ щодо злочинів, вчинених під час збройного конфлікту. Поліція відкривала справи за найрізноманітнішими статтями — у більшості навіть не вказувалося, що злочини сталися в умовах війни.

«Було управління під керівництвом Анатолія Матіоса, але там були інші пріоритети — він займався бурштинами, вирубкою лісу й усім, чим завгодно, — тільки не збройним конфліктом. А якщо доходило до справ по збройному конфлікту, він на них піарився», — говорить Забороні координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

Ініціював створення цього органу заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов, який в процесі й очолив департамент. Мамедов працює в органах прокуратури понад 24 роки. У 2014 році він обійняв посаду прокурора Одеси, а у 2016-му його призначили прокурором окупованого Криму — на час окупації офіс прокурора Криму працює в Києві. Від жовтня 2019 року Мамедов став заступником генпрокурора України.

Під його керівництвом орган розслідував десятки справ щодо військових злочинів та злочинів проти людяності. Крім «Ізоляції» там розслідують також такі резонансні справи, як захоплення Криму, трагедію з літаком MH17, Іловайську та Дебальцівську трагедії, захоплення моряків у Керченській затоці — усього справ понад 30 тисяч. До того ж орган вперше почав співпрацювати з громадськими організаціями — за словами правозахисників, це відбулося з подачі Мамедова.

«Ми спільно шукали і приводили потерпілих, вони давали свідчення, які долучали до справ. Це дуже скрупульозна робота, яка тривала півтора року. Ми фактично відновлювали по крупинках усі ті справи, які слідство «втратило» з 2014 року», — говорить Решетилова.

За півтора року департамент направив до Міжнародного кримінального суду близько 20 подань. До цього про такі подання взагалі не йшлося. 

Департамент завершив розслідування щодо восьми кримських ексвисокопосадовців, яких звинуватили в співорганізації окупації півострова. У завершених розслідуваннях повідомили про підозри заступнику міністра оборони Росії, учасникам незаконних військових формувань, організаторам незаконних «тюрем» на окупованих територіях. Звинуватили й декількох організаторів та утримувачів «Ізоляції» в Донецьку. У лютому 2021 року заочно оголосили підозри двом конвоїрам «Ізоляції», у березні — ще трьом охоронцям. Через специфіку таких справ дуже рідко вдається вручати підозри очно, а також ув’язнювати злочинців, адже більшість із них перебувають на непідконтрольних Україні територіях.

Серед інших розслідувалася й діяльність громадського руху «Український вибір» Віктора Медведчука, яка, за даними департаменту, допомагала в окупації Криму. У березні трьом керівникам ініціативних груп «Українського вибору» повідомили про підозри в участі в організації та проведенні незаконного «референдуму» у тимчасово окупованому Криму.

Зміна керівництва та конфлікт інтересів

29 червня генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала наказ, за яким Департамент нагляду за кримінальними справами, скоєними в умовах збройного конфлікту, виводять з-під керівництва Гюндуза Мамедова. 

Згодом на зустрічі з правозахисниками Ірина Венедіктова пояснила, що їй надійшли два секретні листи від Служби безпеки України. Перший стосувався перевірки дій Мамедова, а другий — наказу закрити йому доступ до державної таємниці. Про які саме дії заступника генпрокурора йшлося — невідомо.

Новим керівником органу призначили іншого заступника генпрокурорки — Максима Якубовського. Він почав працювати в прокуратурі у 2017 році. До цього Якубовський тривалий час працював юристом в компаніях, які пов’язують із Віктором Медведчуком. За даними журналістів, у 2015 році він співпрацював із партією Медведчука «Український вибір» — тією самою, справу проти якої розслідує департамент. Раніше Якубовський не займався розслідуваннями воєнних злочинів та злочинів проти людяності — тобто відповідного досвіду в нього немає.

Одразу після призначення першим, що зробив Якубовський, був наказ про заборону доступу до держтаємниці заступнику генпрокурорки Гюндузу Мамедову. Це означає, що на посаді заступника генпрокурорки Мамедов не матиме змоги контролювати розслідування.

Ще одна зміна керівництва і брак досвіду

Після того як кадрові зміни розкритикували в медіа та соцмережах, Венедіктова видала новий наказ. Тепер департамент відійшов під керівництво самої генпрокурорки: виходить, вона сама себе призначила його керівницею. 

«Таке рішення Ірини Венедіктової нівелює семирічну роботу організацій громадянського суспільства, міжнародної спільноти та самого департаменту і ставить під загрозу справедливість і відновлення прав жертв найтяжчих міжнародних злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту на території України», — написали в офіційному зверненні до президента в правозахисній організації «Медійна ініціатива за права людини» (МІПЛ).

Правозахисники вважають, що від роботи над справами про злочини, скоєні в умовах збройного конфлікту, усунули найефективнішого процесуального керівника. Натомість, за словами представників МІПЛ, Венедіктова, яка сама себе призначила на цю посаду, «не має ані відповідних знань, ані досвіду, ані концептуального бачення й розуміння у сфері притягнення до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини».

До того ж, за словами Решетилової, зараз Венедіктова курує приблизно 64 напрями, тому навіть за великого бажання не зможе включатися в процес так, як цього вимагає специфіка злочинів.

«Цей напрям потребує повного та глибокого включення, адже містить величезний обсяг роботи у вигляді понад 30 тисяч кримінальних правопорушень, купи законодавчих прогалин, відсутності єдиного і злагодженого механізму розслідування і притягнення до відповідальності за воєнні злочини, який ще тільки має бути побудований», — додали в заяві.

Це не перша така ситуація довкола органу. Рік тому, у серпні 2020 року, правозахисна організація «Медійна ініціатива за права людини» опублікувала заяву, у якій йшлося про тиск на працівників «департаменту війни». Мовляв, до правозахисників декілька тижнів надходила інформація про те, що існування та нормальна робота департаменту перебувають під загрозою. У повідомленні МІПЛ не звинувачує нікого конкретно, а тільки просить припинити тиск. На це відповів президент України Володимир Зеленський і сказав, що якщо на Мамедова тиснуть, то він може звернутися особисто до президента.

«Це була дуже дивна перевірка з Генпрокуратури — питання викликали деякі члени комісії. Наприклад, однією з «ревізорок» була співробітниця, яка працювала в прокуратурі лише два місяці — і її вже прислали перевіряти департамент. Тобто роботу фактично заблокували, там сиділа перевірка і щось перевіряла», — пояснює Решетилова.

Заборона відправила запит до ГПУ з проханням пояснити рішення генпрокурорки. Наразі ми чекаємо відповіді. 

Реакції

2 липня декілька правозахисних організацій вийшли під стіни Офісу генпрокурорки, щоби висловити протест усуненню Гюндуза Мамедова та «присвоєнню» департаменту Венедіктовою. Учасники вважають кадрові зміни політично вмотивованими й наголошують, що робота департаменту — це не про конкретну особу, а про долі десятків тисяч жертв воєнних злочинів, яким орган під керівництвом Мамедова своєю ефективною роботою давав надію на справедливість. 

Після цього декількох правозахисників та правозахисниць Венедіктова викликала на зустріч — серед запрошених була й Ольга Решетилова. На зустрічі генпрокурорка розповіла про листи від СБУ, через які усунули Мамедова нібито на час перевірки. Однак чи повернуть його після цієї перевірки, Венедіктова не впевнена. Решетилова згадує випадки, коли за схожою схемою усували з посад військових меншого рангу — їм також обмежували доступ до таємниці та відсторонювали під приводом перевірки. Один із військових, якого усунули таким чином, довів через суд неправомірність цих дій. Венедіктова каже, що запропонує Мамедову посаду радника, але за цих умов він не матиме повноважень та доступу до цих справ, тому навряд погодиться на це.

За словами Решетилової, Департамент і його керівник «стали заручниками якоїсь дуже небезпечної гри, де все покрито мороком, а точніше, грифом «таємно». На думку правозахисниці та її колег, справи, які викликають такий суспільний інтерес, не можуть бути таємницею. Якщо Мамедов вчинив якісь порушення, суспільство має про це знати.

5 липня колишній бранець «Ізоляції» Станіслав Асєєв написав у фейсбуці, що за декілька днів до того, як Мамедова усунули з посади, було скасовано спільний з МВС та Офісом генпрокурорки брифінг. На ньому мали презентувати результати розслідування справи про «Ізоляцію» та представити підозрюваних. Згодом Асєєву повідомили, що прокурорів, які роками збирали докази воєнних злочинів Російської Федерації, взагалі можуть «винести поза штат». Це означало б, що розслідування повністю заблокуються, адже без прокуратури робота МВС у цих напрямах неможлива.

Однак за декілька годин Асєєв написав у фейсбуці, що був на зустрічі з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком і той пообіцяв, що справи розслідуватимуться належним чином. Зрив брифінгу Єрмак пояснив «браком комунікації» й додав, що і справа «Ізоляції», і інші резонансні справи перебувають «на особистому контролі керівництва країни».

«Це ще раз підтверджує, що Офіс президента має стосунок до цих змін і вони є політичними. Чому б ще Єрмак пояснював Асєєву, що там в Офісі генпрокурорки відбувається», — говорить Решитилова.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору