Пара дивиться на будинок, що палає після ракетного удару по Одесі, 29 квітня 2024 року. Внаслідок російського ракетного удару по місту загинуло щонайменше 5 людей і 27 отримали поранення. Фото: OLEKSANDR GIMANOV/AFP via Getty Images

«Живі, контужені, щасливі». Яким був квітень 2024 року в Україні — хроніка у фотографіях

Більд-редакція Заборони зібрала фото найголовніших подій війни в Україні у квітні 2024 року. Серед них безперервні обстріли цивільної та критичної інфраструктури, фрагменти з буденного життя українців у війні, мирні демонстрації за демобілізацію військових та звільнення полонених, презентація нового українського озброєння та ситуація на фронті.

Матеріал містить фотографії, що можуть шокувати.

Обстріли мирних міст: квітень 2024

Протягом квітня 2024 року РФ здійснила десятки обстрілів всіх обласних центрів прифронтових територій України з різних видів озброєння. Крім руйнувань цивільних обʼєктів у Харкові, Чернігові, Полтаві, Дніпрі, Запоріжжі, Херсоні та Одесі пошкоджено обʼєкти критичної інфраструктури Львівській, Івано-Франківській та Київській областях. Так, 11 квітня новітнім озброєнням ворог повністю зруйнував Трипільську ТЕС, що була найбільшим постачальником електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області, а 17 квітня трьома ракетами «Искандер» РФ вбила 18 людей у Чернігові.

Зруйнований машинний зал Трипільської ТЕС після ракетного обстрілу 11 квітня 2024 року в місті Українка Київської області. Станція, що забезпечувала електроенергією Київську, Черкаську та Житомирську області, повністю зруйнована. Фото: Костянтин Ліберов/Libkos/Getty Images

Зруйнований ракетним обстрілом обʼєкт соціальної інфраструктури в Чернігові, 17 квітня 2024 року. Внаслідок обстрілу загинуло 18 осіб, ще 89 було поранено. Фото: Valentyna Polishchuk/Global Images Ukraine via Getty Images
Рятувальники під час пошуково-рятувальної операції перед обʼєктом соціальної інфраструктури, зруйнованим внаслідок російського ракетного обстрілу Чернігова, 17 квітня 2024 року. Фото: Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images

Травмована жінка, загорнута в ковдру, стоїть на вулиці після російського ракетного удару по Полтаві, 9 квітня 2024 року. Удар припав на двоповерховий гуртожиток, в якому проживало 30 осіб. Внаслідок обстрілу поранення отримали 12 осіб, серед яких двоє дітей. Також постраждали три багатоповерхові житлові будинки та близько 10 автомобілів. Фото: Ihor Lukyanenko/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Стовп диму підіймається в небо після другої російської ракетної атаки в Запоріжжі, 5 квітня 2024 року. Російська армія двічі атакувала місто ракетами. Один з ударів припав на час, коли поліція, рятувальники та журналісти працювали на місці події. Загалом по Запоріжжю було випущено пʼять ракет. Фото: Vladyslav Kiyashchuk/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Пожежники та рятувальники гасять пожежу та рятують людей з-під завалів житлового будинку, пошкодженого внаслідок російського обстрілу Дніпра, 19 квітня 2024 року. Фото: Denys Poliakov/Global Images Ukraine via Getty Images

Місцева мешканка Ірина показує свою пошкоджену квартиру після російського обстрілу Херсона, 5 квітня 2024 року. Внаслідок обстрілу було пошкоджено житлові будинки та транспорт. Троє людей отримали поранення. Фото: Tanya Dzafarowa/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Руслан (31 рік) і Христина (23 роки) разом зі своїми дітьми Вадимом (9 років) і Андріаною (1 рік) показують свою зруйновану квартиру, в яку 23 квітня влучив російський безпілотник-камікадзе «Шахед-136», 24 квітня 2024 року в Одесі. Щонайменше девʼять осіб отримали поранення в результаті атаки, яка пошкодила кілька десятків житлових будинків. Фото: Костянтин Ліберов/Libkos/Getty Images

Серед обласних центрів найінтенсивніших обстрілів продовжує зазнавати Харків. Після масового удару по енергетиці 11 квітня у місті без електрики залишилось 200 тисяч мешканців. 22 квітня ракетою Х-59 росіяни вдарили по 250-метровій телевежі у Харкові, а вночі на 27 квітня з комплексу С-300 РФ поцілила по території психіатричної лікарні.

У квітні ворог продовжив скидати на місто модифіковані авіабомби УМПБ Д-30.

Обвуглене дерево перед житловим будинком, пошкодженим внаслідок російського обстрілу 24 квітня 2024 року в Харкові. У ніч з 23 на 24 квітня російська армія випустила дві ракети С-300 по житловому району міста. Снаряди влучили в землю посеред цивільних будівель. Поранення отримали 6 осіб, пошкоджено три багатоповерхові житлові будинки, кафе, 33 цивільні автомобілі та газопровід. Фото: Ivan Samoilov/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images

Чоловіки забирають тіло загиблого внаслідок удару в Харкові, 4 квітня 2024 року. Вночі російська армія атакувала Харків за допомогою дронів-камікадзе. Один з безпілотників влучив у 14-поверховий житловий будинок. Під час другої атаки було пошкоджено 3-поверховий будинок. За даними поліції, 4 людини загинули і 11 отримали поранення. Фото: Yevhen Titov/Global Images Ukraine via Getty Images
Співробітник поліції показує представникам ЗМІ фрагменти російського планерного боєприпасу УМПБ Д-30, знайдені на місці авіаційного бомбардування житлового району Харкова, 6 квітня 2024 року. Росія посилює атаки на цивільні обʼєкти Харкова, використовуючи модернізовані планерні бомби УМПБ Д-30. Після нічного ракетного удару російські війська влучили в центр міста планерним боєприпасом, внаслідок чого одна людина загинула і четверо отримали поранення. Також було пошкоджено навчальний заклад, житлові багатоповерхівки та транспортні засоби. Фото: Ivan Samoilov/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images

Двоє дітей ховаються в підвалі житлового будинку, який використовується як бомбосховище, під час російської ракетної атаки на Харків, 6 квітня 2024 року. Фото: Serhiy Prokopenko/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images

Автомобілі їдуть темною вулицею після російського ракетного удару по Харкову, 11 квітня 2024 року. 11 квітня російська армія знову завдала удару по Харкову, випустивши понад 10 ракет С-300 та С-400. Обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури міста знову стали мішенню росіян. Після цієї нічної атаки 200 тисяч мешканців Харкова залишилися без електрики. Вуличне освітлення повністю відсутнє, люди пересуваються містом з ліхтариками. Фото: Yevhenii Vasyliev/Global Images Ukraine via Getty Images

Рятувальники на ранковому шикуванні під час зміни караулу на пожежній станції в Харкові, 13 квітня 2024 року. Харків постійно обстрілюють з території Росії. Останнім часом російська армія застосовує тактику подвійного бомбардування однієї точки, коли безпілотники та ракети обстрілюють рятувальників, які працюють на місці ураження. З початку повномасштабного вторгнення в Україну загинув 91 рятувальник, ще 351 отримав поранення. Фото: Oleksandr Magula/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Зруйнована внаслідок російського ракетного обстрілу телевежа у Харкові, 22 квітня 2024 року. 22 квітня близько 16:35 російська армія влучила ракетою Х-59 у телевежу в житловому районі міста. Внаслідок удару верхня частина вежі обвалилася. Фото: Eugene Hertnier/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Представники міської влади стоять на краю вирви від снаряда перед житловим будинком, пошкодженим внаслідок російського обстрілу Харкова, 24 квітня 2024 року. У ніч на 24 квітня російська армія випустила дві ракети С-300 по житловому району міста. Снаряди влучили в землю посеред житлових будинків. Поранення отримали 6 осіб, пошкоджено три багатоповерхівки, кафе, 33 цивільні автомобілі та газопровід. Фото: Viacheslav Mavrychev/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images
Пошкоджене приміщення психіатричної лікарні в Харкові, 27 квітня 2024 року. За повідомленням «Суспільного», російська армія завдала ракетного удару по цивільних обʼєктах. Внаслідок обстрілу було пошкоджено будівлю психіатричної лікарні. Медики не встигли вчасно вивести всіх пацієнтів в укриття. Фото: Viacheslav Mavrychev/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Ворог продовжує вбивати цивільне населення і знищувати містечка прикордонної Сумщини (Білопілля, Краснопілля), Харківщини (Дергачі, Купʼянськ), Дніпропетровщини (Синельникове) і Донеччини (Лиман, Словʼянськ, Дружківка, Покровськ, Костянтинівка та Селидове).У квітні ворог продовжив скидати на місто модифіковані авіабомби УМПБ Д-30.

Працівниця підприємства стоїть серед руїн складу з продукцією після нічної російської повітряної атаки в Сумській області, 3 квітня 2024 року. Російська армія все частіше використовує керовані авіабомби під час бомбардувань прикордонних населених пунктів у Сумській області. Фото: Larysa Dudchenko/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Мешканці прибирають уламки після російського обстрілу, який пошкодив їхній будинок напередодні, у Білопіллі, 24 квітня 2024 року. 23 квітня російська армія атакувала цивільну інфраструктуру Білопілля Сумської області з реактивної системи залпового вогню. Поранення отримав 45-річний чоловік. Було пошкоджено щонайменше 20 житлових будинків та газопровід. Фото: Larysa Dudchenko/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images
Мертве тіло цивільного, накрите ковдрою, поруч із пошкодженим магазином після російського обстрілу в Сумській області, 3 квітня 2024 року. У Краснопільській громаді внаслідок обстрілу загинув чоловік. Також було пошкоджено двадцять будинків, школу, дитячий садок, сільську раду та амбулаторію. Фото: Kateryna Gladenko/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Напис «Живі, контужені, щасливі» на зруйнованому мості у Купʼянську, створений харківським вуличним художником Гамлетом Зіньківським, 7 квітня 2024 року. Фото: Ян Доброносов/Global Images Ukraine via Getty Images

Працівники комунальних служб ліквідовують наслідки ракетного удару по пʼятиповерховому житловому будинку в Словʼянську Донецької області, 15 квітня 2024 року. Російські війська завдали ракетного удару по центральній частині міста, в результаті чого були пошкоджені пʼятиповерхові житлові будинки, магазини, цивільні транспортні засоби та газопровід. Фото: Artem Stepanov/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Уламки та сміття у квартирі, зруйнованій внаслідок російського обстрілу в Селидовому, Донецька область, 9 квітня 2024 року. В результаті російського обстрілу 8 квітня пошкоджено девʼятиповерховий житловий будинок, є поранені. Селидове розташоване більш ніж за 30 кілометрів на захід від окупованої Росією Авдіївки. Фото: Oleksandr Buriak/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Чоловіки ремонтують дах приватного житлового будинку, пошкодженого російським ракетним ударом у Синельниковому, Дніпропетровська область, 19 квітня 2024 року. Масований ракетний удар російської армії по Дніпропетровській області пошкодив або знищив близько 60 приватних житлових будинків, будинок культури, сонячну електростанцію та підприємства. У місті Синельникове загинуло 6 осіб, у тому числі сімʼя з двома дітьми, і 7 осіб отримали поранення. Фото: Dmytro Solodovnyk/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Жінка несе кота на руках в Дергачах Харківської області, 26 квітня 2024 року. За даними Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в результаті атаки на місто постраждали чотири людини, в тому числі троє дітей. Російська армія завдала удару за допомогою планерних авіабомб УМПБ Д-30. Фото: Denys Klymenko/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images

Працівники виносять врятовані товари з магазину, пошкодженого внаслідок російського авіаудару по Костянтинівці, Донецька область, 10 квітня 2024 року. 9 квітня російська армія скинула на місто три 500-кілограмові керовані авіабомби, одна з яких влучила в приватний житловий будинок, де загинули двоє дорослих і дитина. Інша бомба влучила в житловий район біля залізничного вокзалу, в результаті чого були пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, церква і магазини. Фото: Andriy Reznikov/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Мешканка збирає особисті речі, врятовані після російського повітряного бомбардування Лиману Донецької області, 17 квітня 2024 року. Рано вранці російські війська скинули три планерні бомби УМПБ Д-30 на місто Лиман, внаслідок чого було зруйновано чотири приватні домогосподарства та магазин. Фото: Artem Stepanov/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Жінки прибирають наслідки російського ракетного удару в Покровську, 5 квітня 2024 року. Вночі російська армія атакувала місто двома ракетами С-300. Внаслідок обстрілу постраждала сімʼя з 4 осіб та місцевий житель. У місті пошкоджено 6 житлових багатоквартирних будинків та 17 приватних будинків. Фото: Andriy Reznikov/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Комунальники прибирають осколки вибитих вікон після російського ракетного обстрілу Дружківки, 9 квітня 2024 року. У ніч на 9 квітня російська армія завдала удару по місту Дружківка чотирма ракетами С-400. В результаті атаки було зруйновано адміністративну будівлю заводу, мерію, будівлю музичної школи, пошкоджено трамвайні колії, вибито вікна та двері в житлових будинках. Фото: Andriy Reznikov/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Повсякденне життя в умовах війни

Вшановуючи памʼять колег-рятувальників, в Києві співробітник ДСНС України в повному спорядженні здійснив забіг на дистанцію півмарафону. А для збору коштів на безпілотники паралімпієць з ампутацією здійснив благодійний забіг з перешкодами.

Рятувальник ДСНС бере участь у благодійному забігу Kyiv Unbroken Half Marathon, присвяченому памʼяті трьох колег, які були вбиті російським дроном-камікадзе у Харкові 14 квітня 2024 року. Київський півмарафон — це масштабний біговий захід, який з 2011 року збирає спортсменів та любителів бігу з усієї України та світу. 50% виручених коштів буде передано на закупівлю спорядження для медичного батальйону «Госпітальєри», який бере участь у російсько-українській війні з 2014 року. Фото: Serhii Mykhalchuk/Global Images Ukraine via Getty Images

Паралімпієць з ампутацією долає смугу перешкод під час благодійного забігу з перешкодами «Spartan KYIV 2024» у Києві, 20 квітня 2024 року. Мета забігу — зібрати кошти на безпілотники для Головного управління розвідки України та протезування пораненого бійця. Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto via Getty Images

Микола Кравченко демонструє частину російської ракети «Ураган», яка впала біля його будинку в селі минулої весни і яку він встановив на своєму подвірʼї, Київська область, 25 квітня 2024 року. Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto via Getty Images

Також в столиці прощалися з військовим медиком Назарієм Лавровським та військовим і громадським активістом Павлом Петриченком.

Люди прощаються з українським військовим медиком Назарієм Лавровським під час церемонії на Майдані Незалежності в Києві, 24 квітня 2024 року. Бойовий медик 244-го батальйону Назарій Лавровський загинув, рятуючи життя своїх побратимів під час евакуації поранених на харківській ділянці фронту. Назарій Лавровський — автор перших стандартів медичної допомоги щодо раціонального використання антибактеріальних та протигрибкових препаратів з лікувально-профілактичною метою. Фото: Віктор Ковальчук/Global Images Ukraine via Getty Images
Чоловік тримає військові медалі військовослужбовця Павла Петриченка під час церемонії прощання в Києві, 19 квітня 2024 року. 31-річний Петриченко був учасником Євромайдану, активним учасником ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк» та організатором акцій на підтримку Сергія Стерненка. Загинув у Донецькій області під час виконання бойового завдання. Фото: Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images

В Одесі школярі практикували накладання турнікета, а у Львові військовослужбовці взяли участь в сеансі одночасної гри в шахи з гросмейстерами.

Школярі тренуються накладати один одному турнікети в Одесі, 19 квітня 2024 року. Студенти Одеського національного медичного університету провели безплатний урок з надання першої медичної допомоги для учнів Європейського ліцею. Діти мали змогу навчитися навичок зупинки кровотечі та реанімації. Фото: Viacheslav Onyshchenko/Global Images Ukraine via Getty Images

Студент-медик навчає школярів правильно оцінювати дихання при підозрі на клінічну смерть, 19 квітня 2024 року в Одесі. Фото: Viacheslav Onyshchenko/Global Images Ukraine via Getty Images

Хлопчик на сеансі одночасної гри в шахи з гросмейстерами у Львові, 4 квітня 2024 року. У Львові відбувся сеанс одночасної гри в шахи з легендарними гросмейстерами. У заході взяли участь гросмейстери Марта Літинська, Олег Романишин, Олександр Белявський, Адріан Михальчишин, Маргейр Петурссон, а їхніми суперниками стали військовослужбовці Збройних сил України, юні вихованці спортивних шкіл та звичайні львівʼяни. Фото: Станіслав Іванов/Global Images Ukraine via Getty Images
Люди сидять на станції метро під час повітряної тривоги в Києві, 27 квітня 2024 року. Фото: Ivan Samoilov/Global Images Ukraine via Getty Images

Попри щоденні обстріли, життя в Херсоні продовжується.

Літня жінка котить візок з коробками повз зруйнований будинок у Херсоні, 8 квітня 2024 року. Після деокупації міста 11 листопада 2022 року російська армія регулярно його обстрілює. Фото: Таня Дзафарова / Суспільне Україна / ПАТ «НСТУ»/Global Images Ukraine через Getty Images

Чоловіки грають у шахи на ринку в Херсоні, 7 квітня 2024 року. Фото: Tanya Dzafarowa/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images
Житлова багатоповерхівка з пошкодженим балконом і вікнами, обшитими фанерою, у Херсоні, 8 квітня 2024 року. Фото: Tanya Dzafarowa/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

На лівому березі Херсонської області через сильну спеку горять заплави, 10 квітня 2024 року. ДСНС не може загасити пожежу через те, що вона виникла в зоні з «червоним» рівнем небезпеки. Фото: Tanya Dzafarowa/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images

Мирні протести за демобілізацію та акції «Free Azov»

У квітні 2024 року родичі військовослужбовців неодноразово протестували щодо прав військових на демобілізацію. А в Харкові, Одесі, Львові й також Києві родичі, знайомі військових та небайдужі прийшли на щотижневу акцію Free Azov на підтримку військових, які перебувають в полоні.

Учасники акції тримають плакати та прапори на підтримку морських піхотинців 36-ї бригади морської піхоти на Майдані Незалежності в Києві, 13 квітня 2024 року. Під час акції великими літерами було створено напис «Маріуполь» — саме там українські морські піхотинці потрапили в полон навесні 2022 року. Більшість із них досі не звільнені. Фото: Viktor Kovalchuk/Global Images Ukraine via Getty Images

Родичі українських солдатів, які воюють вже понад два роки, тримають плакати біля будівлі Верховної Ради України з вимогою ухвалити закон про демобілізацію, 11 квітня 2024 року. Верховна Рада ухвалила закон про військову мобілізацію, який дозволить збільшити чисельність Збройних сил України. Спочатку планувалося, що солдати, які служать понад 36 місяців, зможуть демобілізуватися і повернутися додому, але це положення було вилучено із законопроєкту. Фото: Vitalii Nosach/Global Images Ukraine via Getty Images

Люди тримають плакати під час акції «Free Azov» на підтримку захоплених захисників «Азовсталі» в Харкові, 28 квітня 2024 року. Фото: Denys Hlushko/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images

Люди стоять з плакатом «Волю захисникам Маріуполя» під час акції «Поверніть героїв додому» в Одесі, 7 квітня 2024 року. Рідні та близькі полонених бійців бригади «Азов» вийшли з метою привернути увагу громадськості до захисників Маріуполя, які досі перебувають у російському полоні. Фото: Вʼячеслав Онищенко/Global Images Ukraine via Getty Images
Люди стоять з плакатами під час акції на підтримку військовополонених у Києві, 14 квітня 2024 року. Родичі, друзі та прихильники захисників «Азову» та інших військовополонених вимагали звільнити військовослужбовців, яких Росія утримує з порушенням міжнародного гуманітарного права. Фото: hurricanehank/Global Images Ukraine via Getty Images

Родичі та друзі українських солдатів, які зникли безвісти під час боїв з російськими військами, зокрема на бахмутському напрямку, тримають портрети та плакати поруч із військовим взуттям на акції із закликом до влади вжити заходів для їхнього пошуку на Майдані Незалежності в Києві, 13 квітня 2024 року. Акція присвячена українським захисникам Соледара та Бахмута, які чинили опір членам російської ПВК «Вагнер». Фото: Максим Поліщук/Global Images Ukraine via Getty Images

Собака з плакатом «Free Azov» на акції, організованій родичами українських військовополонених біля памʼятника Тарасу Шевченку у Львові, 28 квітня 2024 року. Учасники вийшли, щоб нагадати суспільству про українських воїнів, які вже понад два роки перебувають у російському полоні. Фото: Лесь Касьянов/Global Images Ukraine via Getty Images

Нове озброєння і ситуація на фронті у квітні 2024

Міністерство оборони України презентувало багатоцільовий надводний безпілотник «Магура», а український виробник засобів РЕБ Kvertus продемонстрував антидрон і портативну систему блокування безпілотників.

Український військовослужбовець ГУР МО України запускає військово-морський безпілотник «Магура» під час демонстрації для журналістів 13 квітня 2024 року. «Магура» — український багатоцільовий надводний безпілотник, відомий своєю роллю у боротьбі з російським флотом у Чорному морі. Фото: Vitalii Nosach/Global Images Ukraine via Getty Images

Генеральний директор компанії Kvertus Ярослав Філімонов демонструє антидрон KVERTUS AD G-6+ 19 березня 2024 року. На заході «Захисти воїна від безпілотника» компанія Kvertus продемонструвала системи радіоелектронної боротьби з ворожими безпілотниками. Фото: Viktor Fridshon/Global Images Ukraine via Getty Images
Солдат демонструє портативну систему блокування безпілотних літальних апаратів KVERTUS AD COUNTER FPV BACKPACK 19 березня 2024 року. Фото: Viktor Fridshon/Global Images Ukraine via Getty Images

З початку квітня 2024 року росіяни продовжували тиснути на тих самих напрямках, що й у березні. На півдні України лінія фронту не зазнала особливих змін, однак інтенсивність боїв там також дуже висока. Найбільш суттєвого просування окупаційним військам вдалося досягнути біля Часового Яру. Проте наприкінці місяця ситуація загострилася по всій лінії фронту, де найскладнішою ділянкою фронту залишається авдіївський напрямок.

Військовослужбовці ЗСУ з підрозділу мобільної групи ППО збивають ворожі безпілотники за допомогою радянської 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23-2, 16 квітня 2024 року. Фото: Костянтин Ліберов/Libkos/Getty Images

Український військовослужбовець Анатолій у Купʼянську, 7 квітня 2024 року. У віці 23 років він був поранений під Бахмутом і переніс кілька операцій. Зараз Анатолій продовжує служити у 113-й окремій бригаді територіальної оборони, яка захищає Купʼянськ та околиці міста. Фото: Ян Доброносов/Global Images Ukraine via Getty Images

Військовослужбовці 82-ї окремої десантно-штурмової бригади відпочивають у дворі в місці постійної дислокації бригади в Запорізькій області, 20 квітня 2024 року. Фото: Арсен Дзодзаєв/Global Images Ukraine via Getty Images

37-ма окрема бригада морської піхоти виконує бойове завдання з підтримки піхоти на лівому березі Дніпра. Українські солдати керують самохідною гаубицею 2С1 «Гвоздика» в Херсонській області, 27 квітня 2024 року. Гармата радянських часів використовує 122-мм снаряди, які Україна закуповує за кордоном. Фото: Костянтин Ліберов/Libkos/Getty Images