

«Незламність і невизначеність». Яким був травень 2024 року в Україні — хроніка у фотографіях

Більд-редактор Заборони зібрав фотографії найголовніших подій війни в Україні у травні 2024 року. Серед них відкриття армією РФ нового фронту на півночі Харківщини та наслідки інтенсивних авіаударів по обласному центру, візити впливових політиків з Європи й США та фрагменти з повсякденного життя українців у війні.
Матеріал містить фотографії, що можуть шокувати.
Обстріли мирних міст: травень 2024
Впродовж травня Харків та область зазнавали інтенсивних обстрілів ракетами та бомбами з території РФ. Окрім постійних влучань по цивільних та освітніх обʼєктах міста, ворог зруйнував важливі обʼєкти культури та економіки. Так, 23 травня Росія завдала ракетного удару по одній з найбільших типографій у Європі «Фактор-друк». Загинули семеро людей, знищено понад 50 тисяч книжок. 25 травня два удари керованими авіабомбами знищили гіпермаркет «Епіцентр», де загинули 20 людей.
Сапери ДСНС завантажують у машину нерозірваний корпус російської ракети С-300, що впав серед житлового масиву Салтівка у Харкові, 14 травня 2024 року. Фото: Ivan Samoilov/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images
Пожежники розбирають уламки ТЕС у невідомому місті в Україні, 3 травня 2024 року. За словами технічного директора «Центренерго» Євгена Гаркавого, всі ключові компоненти станції були зруйновані після російської ракетної атаки. Фото: Oleksandr Magula/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images
Місцева мешканка Оксана, 54 роки, у спальні свого будинку, який постраждав від ракетного обстрілу в селі Красилівка Київської області, 8 травня 2024 року. Фото: ANATOLII STEPANOV/AFP via Getty Images
Працівник Будинку культури «Енергетик» розбирає завали в будівлі, пошкодженій внаслідок російського ракетного удару по Запоріжжю, 8 травня 2024 року. Рано вранці 8 травня російська армія здійснила масований удар ракетами та безпілотниками по містах України. У Запоріжжі постраждали 15 житлових будинків і 6 нежитлових будівель, три навчальні заклади, заклад охорони здоровʼя, гаражі та цивільний транспорт у чотирьох районах міста. Фото: Karina Galunova/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images
Люди стоять серед уламків у дворі пошкодженого снарядом житлового будинку в Херсоні, 15 травня 2024 року. Російський обстріл пошкодив житлові будинки, медичний заклад, дві школи, автомобілі та господарську будівлю. Постраждали мирні жителі Херсона. Фото: Ігор Педченко/«Суспільне»/ПАТ «НСТУ»/Global Images Ukraine via Getty Images
Пошкоджена російським обстрілом багатоповерхівка в Харкові, 15 травня 2024 року. Фото: Ян Доброносов/Global Images Ukraine via Getty Images
Тіло загиблого чоловіка лежить під уламками будівлі в селі Черкаська Лозова Харківської області, 19 травня 2024 року. Російська армія атакувала базу відпочинку в селі Черкаська Лозова двома ракетами «Іскандер». В результаті удару загинули 5 людей, в тому числі вагітна жінка, ще 17 отримали поранення. Серед поранених — 8-річна дитина. Фото: Photo: Denys Klymenko/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images
Сліди крові на тролейбусі та дорозі в Харкові, 22 травня 2024 року. За даними Gwara Media, російська армія атакувала місто двома керованими авіаційними бомбами УМПБ D30-SN. Внаслідок удару постраждали 10 осіб — серед них водій тролейбуса, якому ампутували обидві ноги. У Шевченківському районі пошкоджено кафе, автомобілі, житлові будинки, автомийку та магазин. Фото: Денис Клименко/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images
Співробітники поліції несуть літню жінку після російської атаки на Харків двома керованими авіаційними бомбами УМПБ D30-SN, 22 травня 2024 року. Фото: Denys Klymenko/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images
Обгорілі сторінки з книг у будівлі харківської друкарні «Фактор-Друк», в яку влучила російська ракета С-300 23 травня 2024 року. Внаслідок удару російських військових друкарня була пошкоджена і частково згоріла. Під час влучання там перебувало понад 50 працівників, щонайменше семеро з них загинули. Фото: Ivan Samoilov/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images
Працівник проходить повз тіло загиблого в результаті російського удару по будівельному супермаркету «Епіцентр К» у Харкові, 25 травня 2024 року. Фото: SERGEY BOBOK/AFP via Getty Images
Пошкоджене внаслідок російського авіаудару приміщення кондитерської фабрики в Холодногірському районі Харкова, 27 травня 2024 року. Російська армія здійснила три авіаудари планерними бомбами УМПБ Д-30 по Холодногірському та Шевченківському районах міста, влучивши в цивільні промислові підприємства — кондитерську фабрику та підприємство з виробництва сільгосптехніки. В результаті авіаударів загинула одна людина, ще 12 осіб отримали поранення. Всі вони були працівниками підприємств. Фото: Oleksandr Manchenko/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images
Люди стоять біля свого житлового будинку, який постраждав від російського ракетного обстрілу, поки пожежники намагаються загасити пожежу, рано вранці у Харкові, 31 травня 2024 року. Фото: SERGEY BOBOK/AFP via Getty Images
Політика
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію, одночасно МО запустило мобільний додаток «Резерв+», за допомогою якого чоловіки призовного віку можуть оновити свої облікові дані.
Україну відвідали впливові політики з Європи та США — серед них міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, державний секретар США Ентоні Блінкен та міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Також після більш ніж дворічної перерви журналістам відкрито доступ до кулуарів Верховної Ради України та відновлено онлайн-трансляції засідань.
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон (ліворуч) та мер Львова Андрій Садовий (праворуч) садять дерево на площі Катедральній у Львові, 3 травня 2024 року. Під час зустрічі Девід Кемерон оголосив, що МЗС Великої Британії переведе Львівську область до так званої жовтої зони. Це означає, що британцям, які мають бізнес у цьому регіоні, та потенційним інвесторам буде набагато легше отримати страхування для подорожей на Львівщину. Девід Кемерон також відвідав міську раду Львова та прогулявся центральними вулицями міста. Фото: Станіслав Іванов/Global Images Ukraine via Getty Images
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба (праворуч) та Державний секретар США Ентоні Блінкен (ліворуч) куштують піцу, приготовану українськими ветеранами у військовій піцерії «Veterano Pizza» в Києві, 14 травня 2024 року. Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув до Києва з візитом, щоб запевнити українців у подальшій американській підтримці. Фото: Eduard Kryzhanivskyi/Ministry of Foreign Affairs of Ukraine/Global Images Ukraine via Getty Images
Голуб пролітає повз Стіну памʼяті загиблих захисників України біля Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, 15 травня 2024 року. Того ж дня державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив у Києві про виділення ще 2 мільярдів доларів військової допомоги Україні. Фото: BRENDAN SMIALOWSKI/POOL/AFP via Getty Images
На мобільному телефоні відображається інформація про чоловіка призовного віку в реєстрі «Оберіг» після оновлення даних у додатку «Резерв+», 20 травня 2024 року. 18 травня в Україні набрав чинності новий закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки призовного віку від 18 до 60 років повинні протягом 60 днів оновити свої облікові дані: мобільний телефон, фактичне місце проживання та електронну пошту. Актуалізувати дані можна як офлайн у військових комісаріатах, так і онлайн, через мобільний додаток «Резерв+», запущений Міністерством оборони України. Фото: Dmytro Larin/Global Images Ukraine via Getty Images
Народні депутати України аплодують Мустафі Джемілєву, колишньому голові Меджлісу кримськотатарського народу і народному депутату України, який заходить до зали засідань Верховної Ради України, 8 травня 2024 року. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав розпорядження про допуск журналістів до Верховної Ради з обмеженням одночасного перебування до 30 осіб задля дотримання вимог безпеки. Після більш ніж дворічної перерви доступ журналістів до кулуарів Верховної Ради України та відновлення онлайн-трансляцій засідань парламенту дозволять краще висвітлювати роботу українських парламентарів. Фото: Andrii Nesterenko/Global Images Ukraine via Getty Images
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проводить екскурсію для міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок в Києві, 21 травня 2024 року. Це її пʼятий візит в Україну з початку повномасштабного вторгнення. Спочатку політикиня хотіла відвідати Харків, але поїздку довелося скасувати з міркувань безпеки. Фото: Eduard Kryzhanivskyi/Ministry of Foreign Affairs of Ukraine/Global Images Ukraine/Getty Images
Глава португальської держави Марселу Ребелу де Соуза (ліворуч) та премʼєр-міністр Португалії Луїш Монтенегро (праворуч) вітають президента України Володимира Зеленського під час прибуття на авіабазу «Фігу Мадуро» в Лісабоні, Португалія, 28 травня 2024 року. Фото: Tiago Petinga – Pool/Getty Images
Повсякденне життя в умовах війни
У травні українці відзначали День памʼяті і примирення та Всесвітній день вишиванки. Мітингували під посольством США у Києві з вимогою дозволити Україні американську зброю для завдавання ударів по території РФ. Проводили щотижневу акцію на підтримку полонених військових та продовжували навчатися тактичної медицини та вогневої тактики.
Військовослужбовець віддає військове вітання біля памʼятного хреста в День памʼяті та примирення 8 травня 2024 року у Львові. Біля памʼятного хреста на місці колишнього концентраційного табору для військовополонених «Шталаг 328» проходить панахида в памʼять про жертв Другої світової війни та нацизму. Третій рік поспіль українці відзначають цю дату в умовах російського вторгнення, яке називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Фото: Les Kasyanov/Global Images Ukraine via Getty Images
Люди на урочистостях з нагоди 79-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні біля меморіалу «Савур-Могила» на території Донецької області, підконтрольній Росії, 9 травня 2024 року. Фото: STRINGER/AFP via Getty Images

Ветеран з ампутацією стоїть під час ветеранського табору на байдарках і каное у Львові, 26 травня 2024 року. Понад 30 ветеранів російсько-української війни, які зараз проходять реабілітацію у Львівській області, та їхні родичі взяли участь у ветеранському таборі на байдарках і каное. Фото: Станіслав Іванов/Global Images Ukraine via Getty Images





За оновленим Новоюліанським календарем, цього року Великдень в Україні святкували 5 травня. Ділимося кадрами з Донецької, Чернігівської та Івано-Франківської областей.



У Києві встановлено нові написи станції метро «Звіринецька» (раніше «Дружби народів»), а в Харкові діти продовжують навчатися у підземній школі, що облаштована в метрополітені.
Працівники метрополітену позують для фото після встановлення нових написів на стіні станції метро «Звіринецька» в Києві, 2 травня 2024 року. 18 травня 2023 року Київська міська рада ухвалила рішення про перейменування кількох станцій київського метрополітену, назви яких мали російський контекст. Станція метро «Звіринецька» раніше мала назву «Дружби народів». Фото: Oleksii Samsonov/Global Images Ukraine via Getty Images
Учні на уроці в підземній школі в Харківському метрополітені, 15 травня 2024 року. Регулярні обстріли Харкова російськими військами спонукали облаштувати підземні школи на станціях харківського метрополітену. Фото: Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images Учні молодших класів дзвонять в останній дзвоник під час випускного в одній з підземних шкіл у Харкові, 31 травня 2024 року. Фото: Stringer/Anadolu via Getty Images
У Вінниці прощалися з 21-річним азовцем Назаром Гринцевичем (позивний «Грінка), а в Києві — з 21-річним бойовим медиком Олександром Кучерявенком (позивний «Кузьма»).
Мар’яна під час похорону свого сина Назарія Гринцевича, українського солдата бригади «Азов» з позивним «Грінка», на кладовищі у Вінниці, 10 травня 2024 року. «Грінка» був одним із наймолодших оборонців «Азовсталі», побував у російському полоні, а після обміну повернувся на поле бою. Він загинув 6 травня на Луганському напрямку. Захисникові був 21 рік. Фото: ROMAN PILIPEY/AFP via Getty Images
Церемонія прощання із загиблим бойовим медиком Олександром «Кузьмою» Кучерявенком 23 травня 2024 року в Києві. Олександр Кучерявенко, бойовий медик з позивним «Кузьма», загинув під час надання допомоги пораненим на полі бою. Йому був 21 рік. Він рятував життя українських солдатів у складі різних медичних підрозділів, у тому числі добровольчого загону «Госпітальєри». Церемонія прощання із загиблим воїном відбулася у Михайлівському Золотоверхому монастирі. Фото: Ян Доброносов/Global Images Ukraine via Getty Images
Харків продовжує приймати евакуйованих мешканців з прикордонних районів області, а по всій країні запровадили графіки відключення електроенергії.
Люди, які втекли з різних районів Харківської області, чекають у черзі на реєстрацію в евакуаційному пункті в Харкові, 14 травня 2024 року. Тисячі людей були евакуйовані з прикордонних районів Харківської області після початку російського наступу на регіон. Фото: ROMAN PILIPEY/AFP via Getty Images
Наречений і наречена цілуються під час весілля у Харкові, 18 травня 2024 року. Фото: Костянтин Ліберов/Libkos/Getty Images
Рятувальники Мармароської гірської пошуково-рятувальної служби несуть тіла двох українців, знайдених мертвими на плато поблизу румунсько-українського кордону в горах Мармароси, 15 травня 2024 року. За перші чотири місяці 2024 року прикордонна поліція Румунії зафіксувала майже 2 500 українців, які прибули, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. І це попри попередження про небезпеку замерзання в гірській місцевості. Фото: DANIEL MIHAILESCU/AFP via Getty Images
Знеструмлені будинки у житловому районі Троєщина в Києві, 22 травня 2024 року. У Києві запровадили графіки відключення електроенергії. Через російські обстріли ситуація в українській енергосистемі складна. Фото: Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images
Волонтери зі Львова передали українським солдатам 700 безпілотників, а на місці спорожнілого Каховського водосховища виріс густий ліс.

Висохле Каховське водосховище Запорізькій області, поросле густою рослинністю, 16 травня 2024 року. Після підриву дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року вода з Каховського водосховища потекла вниз за течією, знищуючи міста, села і все живе на своєму шляху. На місці колишнього водосховища, на 150 тисячах гектарів висохлих земель, майже за рік виріс густий ліс. Рослинність тут різноманітна: більшість площі займають верби заввишки 2,5–3 метри, рогіз водяний (Rumex aquaticus) і каркас західний (Celtis occidentalis). З часом, за словами еколога Вадима Манюка, кількість дерев і рослин зменшуватиметься, а натомість висіватимуться нові види рослин, такі як вʼяз та дуб черешчатий. Фото: Yurii Tynnyi/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images
Ситуація на фронті у травні 2024 року
З 10 травня армія РФ розгорнула новий наступ на півночі Харківщини, де противник намагався закріпитись у низці сіл вздовж кордону. Це спричинило масову евакуацію мешканців міста Вовчанськ та навколишніх сіл. 13 травня російським військам вдалось продовжити свій рух на південь, підійти до сіл Глибоке і Лук’янці, а 19 травня стало відомо про окупацію села Бугруватка. Російські війська також зайшли у Вовчанськ та взяли під контроль північну частину міста.
Чоловік на велосипеді проїжджає повз солдатів бригади Національної гвардії України «Буревій», 10 травня 2024 року в Харківській області. Перед новим російським наступом на Харківщину бійці бригади Національної гвардії України «Буревій» працювали на Сватівському напрямку. Фото: Ivan Samoilov/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images
Сильно пошкоджені будівлі у прикордонному місті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, яке щодня обстрілюється важкою артилерією, 20 травня 2024 року. Україна евакуює цивільне населення з околиць Вовчанська, і російська армія наразі контролює 20 відсотків міста. Фото: Libkos/Getty Images
Трупи цивільних у місті Вовчанськ Харківської області, 20 травня 2024 року. Фото: Libkos/Getty Images
Чоловік виносить літню жінку з поліцейської машини на блокпосту під Харковом після того, як її евакуювали з прифронтового села Липці, 13 травня 2024 року. Фото: ROMAN PILIPEY/AFP via Getty Images Харківська команда порятунку тварин евакуює собак у Вовчанську, 11 травня 2024 року. Жителі залишають місто через активізацію бойових дій, через що там залишається величезна кількість покинутих домашніх улюбленців. Деякі люди поки не планують виїжджати, але хочуть, щоб у їхніх тварин було краще життя. Фото: Марія Дергачова/Global Images Ukraine via Getty Images
Український військовослужбовець Вова (позивний «Архип») з батальйону «Ахіллес» 92-ї десантно-штурмової бригади готує безпілотник-камікадзе до запуску в бік російських позицій у Харківській області, 16 травня 2024 року. Фото: ROMAN PILIPEY/AFP via Getty Images
На сході України окупанти намагаються розширити зону окупації біля Авдіївки та вже тривалий час намагаються зайти у Часів Яр.
На півдні росіяни посилюють свій тиск на роботинському напрямку, де їм вдалося розширити сіру зону — тепер до неї увійшла майже вся територія Роботиного.
Українські військовослужбовці 148-ї артилерійської бригади завантажують боєприпаси в реактивну систему залпового вогню БМ-21 «Град», 9 травня 2024 року в Донецькій області. Фото: Viktor Fridshon/Global Images Ukraine via Getty Images Українські військові підрозділу безпілотних систем 148-ї артилерійської бригади запускають RQ-20 Puma — американський безпілотний авіаційний комплекс, основним завданням якого є спостереження та розвідка, 6 травня 2024 року в Донецькій області. Фото: Viktor Fridshon/Global Images Ukraine via Getty Images
Малюнки в блокноті українського пілота розвідувального безпілотника 22-ї бригади — 48-річного Андрія (позивний «Рой»). Фотографія зроблена 1 травня 2024 року на позиції поблизу Часового Яру Донецької області. Фото: GENYA SAVILOV/AFP via Getty Images
31 травня з російського полону вдалося повернути 75 людей. Це військові ЗСУ та Нацгвардії, прикордонники і четверо цивільних.
Фото: Facebook / Володимир Зеленський