Зазвичай про Житомир знають як про місце виготовлення шкарпеток, картону та лікарських препаратів. Однак найважливіше, що тут є, — це небайдужі люди. Оксана Давиденко, організаторка проєкту «Скриня корисних справ», понад 6 років займається розвитком громадянського суспільства — зокрема, розповідає жінкам про їхні права і допомагає відстоювати їх. А музиканти Олександр Демчук і Олексій Сурсков створили школу діджеїнгу, допомагають реабілітувати воїнів АТО музикою та створюють музичний простір на місці старого заводу. Саме тому ми розповідаємо про них у другому сезоні документального серіалу «Підпалюй».
Що таке «Скриня корисних справ»?
Громадська організація «Скриня корисних справ» сприяє розвитку громадянського суспільства, залучає людей до культурних, соціальних та спортивних сфер життя. Крім цього проводить інформаційно-просвітницькі кампанії з прав людини, протидіє різним формам дискримінації, сприяє формуванню культури гендерної рівності та працює над подоланням стереотипів про ролі чоловіків і жінок у суспільстві.
Організаторка Оксана Давиденко розповідає, що дуже хотіла допомагати людям та робити їх освіченішими. Коли Оксана почала займатись громадським активізмом, вона деякий час шукала найкращий спосіб бути корисною суспільству та одночасно працювати над тим, що любить. «Мої пошуки втілились у створення громадської організації «Скриня корисних справ». Ми просуваємо громадський активізм та роботу з суспільством», — пояснює Давиденко.
Для кого створений проєкт
Оксана Давиденко займається громадським активізмом трохи більше 6 років і пояснює, що «Скриня корисних справ» — це насамперед проєкт для жінок. Волонтерка разом із командою відстоюють їхні права, займаються просвітою у цій сфері та створюють умови для розвитку та лідерства. Один із проєктних напрямів розповідає про жінок з незвичайними та цікавими професіями. Ці жінки є першопроходцями у «чоловічих» професіях — наприклад, тілоохоронець.
Оксана переконана: важливо розповідати жінкам про їхні права та показувати їм шляхи до розвитку. Особливо це стосується старших жінок, які не звикли швидко змінювати своє життя.
«Просвітницька діяльність у сфері гендерної рівності надзвичайно важлива. Чим далі від столиці, тим гірший рівень життя жінок. І, на жаль, ми настільки довго жили в умовах патріархальних стереотипів, що не знаємо своїх прав, не вміємо їх захищати. Жінки старшого віку взагалі не бачать можливостей для розвитку. А ми показуємо, що можливості є завжди, і що життя не закінчується на якомусь конкретному етапі. Незалежно від віку та освіти вони можуть жити гідно і розвиватись», — підкреслює Оксана.
Чому це важливо?
В Україні є проблеми з гендерною рівністю з різних причин. По-перше, на законодавчому рівні лише здається, що відбуваються якісь зміни. Насправді ж більшість із них формальні та працюють лише на папері. По-друге, жінки не вміють об’єднуватись і просто не знають, як краще. Саме для цього потрібно розповідати іншим про права — аби виникло бажання їх захищати, пояснює ченджмейкерка.
«Насправді робота, пов’язана з просуванням гендерної рівності, складна і розрахована на довготривалі зусилля. Мої попередниці досить довго вели роботу з відстоювання гендерної рівності. Саме вони домоглися створення та підписання закону про рівні права і можливості жінок та чоловіків у 2005 році. Тому важливо пам’ятати, що цей закон не виник сам. Ні: його створювали, і над ним багато працювали. Важливо цінувати зусилля його творчинь та вчитись у них» — наголошує Давиденко.
Завдяки проєкту жінки в Житомирі переосмислили своє життя та проявили себе у сферах, які не стосуються хатніх справ — ризикнули побачити в собі щось більше. І, можливо, радикально світ не змінився, але змінилося життя окремих людей. Дуже хочеться думати, що частково я причетна до цих змін, говорить Оксана.
Діджеїнг у Житомирі
Музиканти, діджеї, співзасновники TCM Audio Олександр Демчук і Олексій Сурсков понад 10 років займаються діджеїнгом в Україні. Часто знайомі діджеї чи друзі просили у них допомоги та порад в роботі з пристроями чи створенні музики. Тому виникла ідея ділитися цими знаннями з іншими, разом вчитися фішкам та прийомам, досліджувати нове обладнання. Через те, що культура електронної музики в Житомирі відсутня або малорозвинена, хлопці вирішили виховати її самі.
«Почався карантин, реалізовувати себе було складно, роботи не було. І ми з Олексієм вирішили повчити людей із незахищених сфер — наприклад, з АТО. І відкрити школу діджеїнгу для дітей. Важливо сказати, що у нашому місті досить багато військових, які віддали борг батьківщині, а самі залишились нікому не потрібними. Після повернення ніхто ними не опікується, а вони спиваються, починають вживати наркотики, переживають проблеми у сім’ї. Тому що те, що вони побачили на війні, морально та психологічно важко витримати. І ми хотіли якось направити людей до іншої сфери діяльності, щоб вони могли жити повноцінним життям», — розповідає Олександр.
Як відбувається реабілітація?
Демчук пояснює: реабілітація може проходити в кілька способів. Перший — коли ветеран приходить у спеціально обладнану кімнату, де неможливо почути шум. Тут він відгороджується від навколишнього галасу та проблем і залишається наодинці з музикою, яку грає. Це справді діє: через 15 занять люди приходять зовсім з іншими очима та іншими враженнями, підкреслює Олександр.
Другий спосіб полягає у залученні ветеранів до процесу діджеїнгу. Цю ініціативу підтримали 8 ветеранів, з яких 2 стали діджеями. Один регулярно грає у закладах, інший — мріє закінчити службу в армії і теж стати діджеєм на постійній основі. «Ми зробили низку заходів протягом літа та осені, влаштовували стріми, де наші воїни могли виступити та реалізувати себе. Вони отримали овації та глядацьку підтримку — мені здається, це дорого коштує», — ділиться Демчук.
Над чим працюють чейнджмейкери зараз?
Активісти поділилися мріями про створення електронного кластера на території «Електровимірювача» — колишнього заводу, який випускав вимірювальну техніку. Крім хлопців багато волонтерів працюють над ревіталізацією заводу та створенням на його базі інноваційного парку «Вимірювач». Це має бути лабораторія звуку.
«Вимірювач» — це суперлокація. Він охороняється, тут просторо і багато приміщень — шуміти можна максимально. Думаю, для міста це буде такий промінь світла у темному житомирському тунелі. Ми дуже на це сподіваємось і працюємо над цим. Навіть зараз відчуваємо себе тут добре, не в депресняку. Усе сміття, що накопичилося за 30 років, вже зібране — чекаємо лише на підключення електрики. І наступного літа сподіваємося втілити проєкт у реальність», — ділиться Олександр.
Про ставлення до міста
Чейнджмейкери підкреслюють, що Житомир відрізняється від інших міст України своєю камерністю. Тут все відбувається повільніше і зовсім за іншими правилами. Імовірно, що правила тут взагалі не працюють. Загалом атмосфера у місті — щось середнє між спокоєм і галасом.
«Іноді мені буває соромно за Житомир, соромно за брудні вулиці, чиїсь дурні вчинки. Але якщо місце, де я живу, мені не подобається — значить, я себе не поважаю. Значить, потрібно їхати в інше місце. Але для мене Житомир — найкращий, і я намагаюся змінювати його», — розповідає Оксана Давиденко.
Більше матеріалів про другий сезон «Підпалюй» можна прочитати тут:
- Хочу щось змінити у своєму місті, але не знаю як. Герої першого сезону «Підпалюй» діляться своїм досвідом
- Мода на мозаїки, чистоту та збереження міського простору. Що ми бачили на зйомках другого сезону «Підпалюй» у Чернігові
- Індустріальне місто з душею та історіями. Як ми знімали другий сезон «Підпалюй» у Запоріжжі
- Місто контрастів, сильних жінок та музичних артпросторів. Що ми бачили на зйомках другого сезону «Підпалюй» у Дніпрі
- Медузи, спекотне літо та нові міста. Як ми знімали другий сезон «Підпалюй» у Бердянську
- «Ми не хотіли виживати — ми хотіли жити спокійно та безпечно». Оля Полякова і проєкт «Бийся як дівчина» в Дніпрі
- Реставрація мозаїк і збереження екологічного простору у великому місті. Волонтерські ініціативи чейнджмейкерів з Чернігова
- Повернути людям віру в життя. Kultura Medialna у Дніпрі: шлях від фестивалю до найбільшого культурного центру в Україні
- Альтернатива караоке та кальянам. Дніпровський Module — культпростір на місці МВС
- Космос промислового міста. Як активісти вчать любити Запоріжжя — другий сезон «Підпалюй» на Забороні
- Маленьке місто з великими амбіціями. Як чейнджмейкери з Бердянська популяризують культуру змін
