Вуличне насильство дратувало більше, ніж противники вакцинації та війна. Катерина Сергацкова — про результати голосування НЮХ-2021
Читачі Заборони в голосуванні НЮХ назвали головним викликом 2021 року ультраправе насильство та бездіяльність поліції. Про що це свідчить? Про те, що минулого року стався потужний сплеск активності радикальних угруповань, і громадяни це помітили.
Насамперед цю активність помітили жителі київського Подолу. Нічого дивного, адже саме цей район роками намагаються «завоювати» радикальні націоналісти та ультраправі організації. Дехто, у найкращих колоніальних традиціях, навіть використовує гасло «Поділ — наш».
Протягом осені всілякі «Традиції і порядки» та «Основи майбутнього» проводили рейди-погроми подільських барів, намагаючись довести своїм підписникам у Telegram, що в цих закладах тусуються якісь «неправильні» громадяни, тому їх звідти потрібно вибивати світло-шумовими гранатами та битами. «Неправильні» громадяни, звісно ж, заявили про погроми в поліцію — але швидко з’ясувалося, що правоохоронці не поспішають їх захищати. Врешті «неправильні» жителі Подолу об’єдналися, провели великий мітинг під Міністерством внутрішніх справ та домоглися звільнення начальника Подільського відділення поліції. З того часу чомусь ніхто «неправильні» заклади там не громить.
Взагалі ультраправі угруповання безкарно займалися пропагандою ненависті, погромами та відвертим розбоєм (наприклад, напади на ромів у Києві та Львові, залякування художників та підприємців, погром на ринку, рейдерство) протягом кількох років. Особливо активно це відбувалося з 2016-го, тобто із середини президентського терміну Петра Порошенка до приходу до влади Володимира Зеленського у 2019-му (як це пов’язано з політиками, почитайте тут). Після цього їхня активність на якийсь час затихла, крім кількох нападів на тому ж Подолі. Але 2021-го регулярні акції з залякування продовжилися з новою силою. Тепер треба уважно стежити за основними гравцями цієї нездорової битви за увагу (і, очевидно, за гроші) та вимагати від правоохоронців розслідувати напади, вчинені раніше. Адже, як ми знаємо, безкарне насильство породжує ще більше насильство.
Цікаво, що ультраправе насильство та бездіяльність поліції читачі Заборони вважали навіть більшою проблемою, ніж загострення на Донбасі та рух противників вакцинації (Україна, як і раніше, у світовому топі за кількістю невакцинованих від COVID-19 громадян). Загалом причина зрозуміла: якщо з прихильниками теорій змов, які складають кістяк антивакцинаторів, поговорити раціонально неможливо, та й у публічному просторі їх майже не видно (ну, окрім кількох мирних демонстрацій), а територія воєнних дій теж надто далеко від більшості українських міст, то з вуличним насильством зовсім інша справа. Потрапити під роздачу може будь-хто, а довести поліції факт нападу практично неможливо, і це не може не дратувати.
За прогнозами аналітиків, у 2022-му пандемія коронавірусу може нарешті закінчитися, і вакцинація стане звичкою. А отже, збиратися натовпом можна буде не лише для того, щоби висловити протест чи захиститися від нападу, а й просто щоб приємно і безпечно провести час один з одним.
Усі результати голосування за чейнджмейкерів НЮХ-2021 дивіться тут.
